Конвенція про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту

Прийнята: 14 травня 1954, Гаага
Протоколи: 1954 та 1999

Порушення Росією Гаазької конвенції: зловживання, мародерство та вандалізм

Гаазька конвенція 1954 року та її Протоколи забороняють використання культурних цінностей у військових цілях і зобов’язують запобігати мародерству, вандалізму та руйнуванню. Докази свідчать, що Росія як держава-учасниця систематично порушує ці положення в Україні, завдаючи значної шкоди культурній спадщині.

Ключові положення Конвенції

Заява 44 країн через ЮНЕСКО

У 2022 році 44 країни висловили занепокоєння через масштабні пошкодження культурної спадщини України внаслідок російських ударів, закликаючи дотримуватися Гаазької конвенції та припинити напади на культурні об’єкти.

Рішення комітету ЮНЕСКО

Комітет ЮНЕСКО з охорони культурної спадщини у разі збройного конфлікту (2023) підтвердив, що удари Росії по історичних будівлях у Львові, Одесі та Чернігові порушують Конвенцію та її Протоколи. Двадцять об’єктів, включно з Софійським собором та Києво-Печерською лаврою, отримали «підвищений рівень охорони».

Приклади порушень

Міжнародна реакція

Наслідки

Ці дії становлять воєнні злочини (стаття 28, Гаазька конвенція). Росія зобов’язана припинити атаки, повернути вивезені цінності та відшкодувати збитки. Україна отримала «підвищений рівень охорони» для 20 об’єктів, при цьому ЮНЕСКО здійснює моніторинг через супутникові знімки.

Джерела

Основне правове джерело

Правовий аналіз у цій статті базується на офіційному тексті Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та її Протоколах (1954, 1999), включно зі статтями 4 та 28, Протокол I стаття 3 та Протокол II стаття 9 щодо охорони, запобігання зловживанням, мародерству та руйнуванню.
Довідкове видання: ЮНЕСКО — Повний текст Гаазької конвенції.

Про авторів

Цю статтю підготувала та перевірила команда експертів у сфері міжнародного права, прав людини та геополітичного аналізу. Учасники мають понад 15 років досвіду у дослідженнях, правовій документації та розробці навчального контенту.

Методологія

Контент на цьому сайті збирається та перевіряється експертами у галузі міжнародного права, прав людини та геополітичних досліджень. Джерела включають офіційні правові документи, національне та міжнародне законодавство, резолюції ООН, звіти міжнародних організацій та перевірені відкриті джерела. Кожне твердження перевіряється за кількома первинними та вторинними джерелами, що гарантує точність, нейтральність та надійність незалежно від теми — чи то аналіз порушень російського законодавства, українського права чи міжнародних правових норм.

Заява експертів

Автори підтверджують, що представлена інформація відображає встановлені правові тлумачення та документовані факти. Аналітика базується на принципах міжнародного права та загальновизнаних геополітичних оцінках. Для забезпечення прозорості та довіри надаються посилання на офіційні документи та звіти.

Дата останньої зміни: 25/11/2025