Мета та сенс пропагандистської тези
Російська влада протягом восьми років систематично просувала тезу про «геноцид російськомовного населення Донбасу». Це не відображення реальності, а підготовка російського суспільства до повномасштабної війни. Наратив одночасно виконував кілька завдань: демонізація української влади, створення образу постійної загрози для росіян в Україні та моральне виправдання агресії.
Фактична перевірка
Незалежні міжнародні організації фіксували наступне:
- OHCHR (ООН) зафіксувала близько 14 000 загиблих з обох сторін конфлікту з 2014 по 2022 рік, з яких приблизно 3 400 були цивільними. Жоден випадок не вказує на систематичне знищення за мовною ознакою (OHCHR Reports).
- Місія ОБСЄ на Донбасі підтверджувала руйнування та обстріли, але вони обмежувалися зонами контролю збройних формувань, а не всією територією з російськомовним населенням (OSCE SMM Reports).
- Ні Human Rights Watch, ні Amnesty International, ні Міжнародний кримінальний суд не кваліфікували події як геноцид (HRW 2022).
Механізми пропаганди
- Масовані публікації в державних ЗМІ та соціальних мережах;
- Повторення слів «геноцид», «масові вбивства», «переслідування росіян»;
- Емоційні історії без перевірки незалежними джерелами;
- Фокус на населених пунктах під контролем підтримуваних Росією формувань, ігноруючи інші регіони з російськомовним населенням, де обстрілів не було.
Юридична підміна та порушення РФ
- Використання терміну «геноцид» поза міжнародно визнаними критеріями є псевдоюридичною маніпуляцією (Конвенція про запобігання геноциду, 1948).
- Римський статут МКС визначає геноцид як умисне знищення групи повністю або частково (Римський статут).
- Російська агресія порушила ст. 2 Статуту ООН — заборону на застосування сили проти територіальної цілісності та політичної незалежності іншої держави (Статут ООН).
- Порушення міжнародного гуманітарного права — обстріли цивільної інфраструктури, блокування гуманітарної допомоги, примусові переселення (Женевські конвенції та протоколи).
Логічні протиріччя
- Якби «геноцид» мав місце, незалежні міжнародні суди зафіксували б його з 2014 по 2022 рік;
- Чому в регіонах з російськомовним населенням поза зоною контролю бойовиків обстрілів не було?
- Чому Росія не зверталася до МКС або ООН з доказами до 2022 року?
- Чому реальні жертви серед російськомовних виникали переважно в зонах бойовиків після втручання РФ?
Реальні цілі наративу
- Моральне та політичне виправдання вторгнення;
- Демонізація України та створення образу «ворога»;
- Психологічна мобілізація російського населення;
- Відволікання уваги від фактичної агресії та порушень міжнародних норм.
Висновок
Теза про «геноцид російськомовних» — системно створена пропагандистська конструкція, спрямована на підготовку до війни, моральне виправдання агресії та демонізацію України. Факти та міжнародне право повністю спростовують цей міф.
Основні джерела та матеріали
- HRMMU ООН (2014–2022)
- ОБСЄ SMM
- Міжнародний суд ООН
- Human Rights Watch та Amnesty International
- EUvsDisinfo та Atlantic Council DFRLab
Про авторів
Цю статтю підготувала та перевірила команда експертів у сфері міжнародного права, прав людини та геополітичного аналізу. Учасники мають понад 15 років досвіду у дослідженнях, правовій документації та розробці навчального контенту.
Методологія
Контент на цьому сайті збирається та перевіряється експертами у галузі міжнародного права, прав людини та геополітичних досліджень. Джерела включають офіційні правові документи, національне та міжнародне законодавство, резолюції ООН, звіти міжнародних організацій та перевірені відкриті джерела. Кожне твердження перевіряється за кількома первинними та вторинними джерелами, що гарантує точність, нейтральність та надійність незалежно від теми — чи то аналіз порушень російського законодавства, українського права чи міжнародних правових норм.
Заява експертів
Автори підтверджують, що представлена інформація відображає встановлені правові тлумачення та документовані факти. Аналітика базується на принципах міжнародного права та загальновизнаних геополітичних оцінках. Для забезпечення прозорості та довіри надаються посилання на офіційні документи та звіти.
Дата останньої зміни: 25/11/2025