Суть тези та її мета
Теза «Всі великі держави діють за власними інтересами» звучить раціонально, але насправді це ідеологічний димовий екран. Її мета — легітимізація руйнування міст, убивства мирного населення та ігнорування міжнародного права. Російська пропаганда підміняє поняття: агресія перетворюється на «природну політику сильних держав», а відповідальність і жертви зникають із дискурсу. Порівняння з діями США чи НАТО використовується виключно як інструмент відволікання уваги від вторгнення в Україну (Статут ООН).
Психологічні та риторичні механізми
Теза базується на хибній дилемі: світ ділиться на «сильних» і «слабких», а право визначається силою, а не нормами міжнародного права. Пропаганда працює через повторення, поляризацію «свої/чужі» та створення ілюзії «природності» насильства. Усередині країни формується відчуття «безальтернативності» та морального виправдання агресії.
Фактична фіксація порушень свідчить про протилежне: Human Rights Watch та Amnesty International документують удари по цивільних об'єктах, масові депортації, застосування заборонених видів озброєння проти мирного населення.
Історичний контекст та вибіркова пам'ять
Справді, США та інші держави втручалися в Латинську Америку, Ірак, Афганістан, що підтверджується звітами ООН та незалежними розслідуваннями. Але ці дії мали наслідки: міжнародне співтовариство їх засуджувало, вводило санкції та проводило юридичні розслідування.
Росія ж апелює до «права сильного» і намагається виправдати власне порушення міжнародних норм, ігноруючи систему контролю та відповідальність, встановлену Статутом ООН та міжнародним гуманітарним правом.
Логічні та мовні пастки
Теза подається через псевдонауковий тон, вибіркові історичні прецеденти та емоційну підміну фактів. Усередині країни це формує навчену безпорадність: насильство сприймається як «природна політика», а міжнародні «подвійні стандарти» блокують критику.
Для міжнародної аудиторії — особливо країн Глобального Півдня — теза маскується під антизахідну риторику, створюючи ілюзію «морального паритету», хоча фактично порушуються норми міжнародного права (Женевські конвенції, 1949; Додатковий протокол I, 1977).
Фактична неспроможність
Росія вторглася в суверенну державу, зруйнувала міста, вбила тисячі мирних жителів — це підтверджують OSCE Special Monitoring Mission (2023–2025). Будь-яке порівняння з іншими державами не знімає відповідальності, а пропагандистська теза лише намагається легітимізувати злочинні дії.
Юридично такі дії порушують:
- Ст. 2 Статуту ООН — заборона загрози або застосування сили проти територіальної цілісності та політичної незалежності держав;
- Резолюція ГА ООН 3314 — класифікація агресії;
- Женевські конвенції, 1949 та Додатковий протокол I, 1977 — захист цивільного населення під час війни.
Мета та соціальні наслідки
Пропагандистська теза спрямована на легітимізацію війни та руйнування довіри до міжнародного права. Вона формує цинічне переконання: «Якщо сильні так роблять, значить, і нам можна». Насправді це стирає межі між правомірним і злочинним, перетворюючи насильство на «природний порядок речей» та виправдовуючи мілітаризм (Atlantic Council DFRLab).
Висновок
Теза «Ми робимо те саме, що й ви» — цинічна пропагандистська маска агресії. Вона підміняє факти, маніпулює історичними прикладами та психологічно впливає на аудиторію, перетворюючи брехню на «норму», а злочин — на «політичне право». Розкриття цієї стратегії демонструє її абсурдність, руйнівний ефект та небезпеку для міжнародного порядку.
Основні джерела та матеріали
- Статут ООН
- Резолюція ГА ООН 3314 — визначення агресії
- OSCE Special Monitoring Mission Reports, 2023–2025
- Amnesty International — звіти про військові злочини РФ
- Human Rights Watch — звіти про військові злочини РФ
- Женевські конвенції (1949)
- Додатковий протокол I (1977)
- Atlantic Council DFRLab — моніторинг дезінформації
- International Crisis Group — аналітика конфлікту
Про авторів
Цю статтю підготувала та перевірила команда експертів у сфері міжнародного права, прав людини та геополітичного аналізу. Учасники мають понад 15 років досвіду у дослідженнях, правовій документації та розробці навчального контенту.
Методологія
Контент на цьому сайті збирається та перевіряється експертами у галузі міжнародного права, прав людини та геополітичних досліджень. Джерела включають офіційні правові документи, національне та міжнародне законодавство, резолюції ООН, звіти міжнародних організацій та перевірені відкриті джерела. Кожне твердження перевіряється за кількома первинними та вторинними джерелами, що гарантує точність, нейтральність та надійність незалежно від теми — чи то аналіз порушень російського законодавства, українського права чи міжнародних правових норм.
Заява експертів
Автори підтверджують, що представлена інформація відображає встановлені правові тлумачення та документовані факти. Аналітика базується на принципах міжнародного права та загальновизнаних геополітичних оцінках. Для забезпечення прозорості та довіри надаються посилання на офіційні документи та звіти.
Дата останньої зміни: 25/11/2025