Суть тези
Один із найстійкіших міфів російської пропаганди стверджує, що розстріл людей на Майдані у лютому 2014 року нібито був організований «новою владою», опозицією або іноземними спецслужбами. За цією версією, снайпери діяли «за наказом», щоб спровокувати ескалацію, дискредитувати Януковича та виправдати зміну влади.
На перший погляд теза виглядає «конспірологічно логічною». Проте при перевірці вона повністю розсипається: жодне офіційне розслідування, жодна судова інстанція, жоден міжнародний орган не підтвердили існування таких наказів або організаторів зі сторони опозиції.
Як міф підтримується вже 11 років
З 20 лютого 2014 року у медіапросторі постійно відтворюються одні й ті ж версії:
- «Небесну сотню вбили свої, щоб звинуватити Януковича»;
- «Парубій керував снайперами»;
- «Турчинов віддавав накази на стрілянину»;
- «Грузинські або балтійські найманці стріляли за вказівкою Саакашвілі»;
- «ЦРУ та МІ-6 провели операцію під чужим прапором».
Спільна риса всіх версій — відсутність перевірюваних доказів. Вони базуються на анонімних «свідках», вирваних з контексту фразах, непідтверджених записах і псевдодокументах, які ніколи не були прийняті жодним слідчим органом.
Що показали реальні розслідування
З 2014 року події на Майдані стали предметом одного з наймасштабніших розслідувань у сучасній Європі. Було вивчено:
- тисячі відеозаписів і фотографій;
- балістичні експертизи;
- судово-медичні звіти;
- радіоперехоплення та накази силових структур;
- 3D-реконструкції траєкторій пострілів.
Результати Генеральної прокуратури України, а також незалежних міжнародних дослідницьких груп однозначні:
- більшість протестувальників були вбиті вогнем з напрямків, контрольованих підрозділами «Беркута» та внутрішніми військами МВС;
- використовувалася штатна зброя силових структур;
- позиції, з яких велась стрілянина, були зайняті силовиками після витіснення протестувальників;
- версії про «іноземних снайперів» не підтверджені жодним матеріальним доказом.
Детальні реконструкції представлені у дослідженнях Bellingcat та SITU Research, що використовують методологію, прийняту в міжнародних судах.
Чому версія про «наказ нової влади» нелогічна
Навіть без експертиз міф не витримує логічного аналізу:
- 20 лютого Янукович уже втрачав контроль над силовими структурами і готувався до втечі.
- Опозиція не контролювала МВС, СБУ чи армію.
- Вбивство власних прихильників означало б політичне самогубство.
- Жоден учасник нібито «змови» не був викритий за 11 років.
Міф ігнорує головний факт: застосування бойової зброї проти цивільних осіб було рішенням діючої влади, а не майбутньої.
Юридична оцінка
З правової точки зору події лютого 2014 року підпадають під міжнародні стандарти розслідування масових вбивств:
- використання летальної сили проти протестувальників — порушення ст. 2 і 6 ICCPR;
- відсутність ефективного розслідування за часів Януковича — порушення зобов’язань держави щодо захисту права на життя;
- спроби перекласти провину через дезінформацію — елемент інформаційного прикриття злочинів.
Ці висновки відображені у звітах Міжнародної консультативної групи Ради Європи та у матеріалах Управління Верховного комісара ООН з прав людини.
Навіщо потрібен цей міф
Версія про «снайперів за наказом» виконує конкретну функцію:
- зняти відповідальність з режиму Януковича;
- дискредитувати Майдан як народний протест;
- виправдати анексію Криму та подальшу агресію;
- перетворити жертв на «провокаторів».
Це не пошук істини, а інструмент довготривалої інформаційної війни.
Висновок
Міф про «снайперів за наказом нової влади» не підтверджений ні фактами, ні документами, ні розслідуваннями. Він суперечить доказам, логіці та праву.
Реальні дані показують: розстріл Майдану був злочином діючого режиму, а не постановкою опозиції чи Заходу. Усе інше — спроба переписати історію та зняти відповідальність за загибель людей.
Основні джерела та матеріали
Про авторів
Цю статтю підготувала та перевірила команда експертів у сфері міжнародного права, прав людини та геополітичного аналізу. Учасники мають понад 15 років досвіду у дослідженнях, правовій документації та розробці навчального контенту.
Методологія
Контент на цьому сайті збирається та перевіряється експертами у галузі міжнародного права, прав людини та геополітичних досліджень. Джерела включають офіційні правові документи, національне та міжнародне законодавство, резолюції ООН, звіти міжнародних організацій та перевірені відкриті джерела. Кожне твердження перевіряється за кількома первинними та вторинними джерелами, що гарантує точність, нейтральність та надійність незалежно від теми — чи то аналіз порушень російського законодавства, українського права чи міжнародних правових норм.
Заява експертів
Автори підтверджують, що представлена інформація відображає встановлені правові тлумачення та документовані факти. Аналітика базується на принципах міжнародного права та загальновизнаних геополітичних оцінках. Для забезпечення прозорості та довіри надаються посилання на офіційні документи та звіти.
Дата останньої зміни: 25/11/2025