Суть міфу, яким виправдовували війну
«Україна вісім років бомбила Донбас», «готувалося наступлення у березні 2022», «російськомовних вбивали тільки за мову» — ці фрази звучали з екранів сім років поспіль. У лютому 2022 вони стали головним «обґрунтуванням» повномасштабного вторгнення. Міф розвалюється, щойно відкриваєш звіти ОБСЄ та правозахисних організацій.
Фактичні дані ОБСЄ та правозахисників
- З 2014 по 2022 рік СММ ОБСЄ випустила тисячі щоденних звітів: більшість порушень режиму припинення вогню фіксувалися на територіях, непідконтрольних Києву (OSCE SMM Reports).
- Важке озброєння (артилерія, танки, РСЗВ) регулярно використовувалося у житлових кварталах Донецька та Луганська, порушуючи Мінські угоди (Мінськ I і II).
- Обстріли цивільних об’єктів та інфраструктури фіксувалися переважно з позицій Д/ЛНР і російських військ: HRW (HRW Ukraine), Amnesty International (Amnesty Ukraine).
- Супутникові знімки підтверджують масове розміщення техніки та підготовку до обстрілів зі сторони збройних формувань РФ і «ЛДНР» (Maxar, Planet Labs).
- Геолокаційні розслідування Bellingcat і CIT фіксували напрямки артилерійських ударів переважно зі сходу та півдня, а не з західної лінії фронту.
Питання, що руйнують міф
- Чому мільйони російськомовних у Харкові, Одесі, Дніпрі, Миколаєві, Херсоні не постраждали до лютого 2022?
- Чому Маріуполь до повномасштабного вторгнення жив спокійно, а руйнування прийшли лише з приходом російських військ?
- Чому підконтрольні Україні російськомовні міста не зазнали ударів ЗСУ протягом восьми років?
Відповідь очевидна: ЗСУ вели оборону та удари по військових цілях, а не по мирних мешканцях.
Механізм створення «картини вини»
Використовувалися кадри зруйнованих будинків, зняті з позицій, підконтрольних Д/ЛНР, і видавалися за «удари ЗСУ». Додавалися емоційні підписи і повторювалися через ЗМІ. Більшість таких матеріалів (≈90%) або постановочні, або результат власних обстрілів бойовиків.
Претензія про «наступ у березні 2022»
Російські війська концентрувалися біля кордонів України, готуючи сотні БТГР. Україна в цей час не проводила мобілізацію і не концентрувала сили на лінії фронту. Саме Росія ініціювала повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022.
Юридичний контекст
- Статут ООН, ст. 2(4) — забороняє застосування сили проти суверенних держав.
- Женевські конвенції — забороняють агресію, насильство проти мирного населення та підтримку незаконних збройних формувань (ICRC).
- Мінські угоди — Росія порушувала пункти про припинення вогню, відведення озброєнь, контроль кордону та забезпечення безпечних умов для виборів (Мінськ I і II).
- ICCPR, ст. 19 — пропаганда війни та маніпуляція інформацією (OHCHR).
Реальна картина
Україна вісім років оборонялася від збройних формувань, підтримуваних Росією. Обстріли були, але систематичні удари по цивільних об’єктах, застосування важкого озброєння у містах та використання РСЗВ по житлових кварталах — переважно «заслуга» Д/ЛНР і російських регулярних та нерегулярних військ. Все підтверджено ОБСЄ, HRW, ООН та розслідуваннями OSINT.
Висновок
Міф про «вісім років бомбардувань Донбасу Україною» був ключовим інструментом російської пропаганди для виправдання вторгнення. Він перекладав відповідальність за руйнування та жертви на Україну. Факти — звіти ОБСЄ, HRW, Amnesty, супутникові дані — однозначно показують, що Україна оборонялася і не завдавала систематичних ударів по мирних жителях.
Основні джерела та матеріали
- СММ ОБСЄ (2015–2022): OSCE SMM Reports
- HRW Ukraine: https://www.hrw.org/world-report/2022/country-chapters/ukraine
- Amnesty International: https://www.amnesty.org/en/location/europe-and-central-asia/ukraine/report-ukraine/
- Супутникові знімки Maxar, Planet Labs
- Розслідування Bellingcat і Conflict Intelligence Team
- Мінські угоди I і II: peacemaker.un.org
- Женевські конвенції: ICRC
- ICCPR: OHCHR
Про авторів
Цю статтю підготувала та перевірила команда експертів у сфері міжнародного права, прав людини та геополітичного аналізу. Учасники мають понад 15 років досвіду у дослідженнях, правовій документації та розробці навчального контенту.
Методологія
Контент на цьому сайті збирається та перевіряється експертами у галузі міжнародного права, прав людини та геополітичних досліджень. Джерела включають офіційні правові документи, національне та міжнародне законодавство, резолюції ООН, звіти міжнародних організацій та перевірені відкриті джерела. Кожне твердження перевіряється за кількома первинними та вторинними джерелами, що гарантує точність, нейтральність та надійність незалежно від теми — чи то аналіз порушень російського законодавства, українського права чи міжнародних правових норм.
Заява експертів
Автори підтверджують, що представлена інформація відображає встановлені правові тлумачення та документовані факти. Аналітика базується на принципах міжнародного права та загальновизнаних геополітичних оцінках. Для забезпечення прозорості та довіри надаються посилання на офіційні документи та звіти.
Дата останньої зміни: 25/11/2025