Суть міфу та його роль у пропагандистській стратегії
«Україна таємно розробляла ядерну зброю», «Зеленський заявив про вихід із Будапештського меморандуму та створення бомби», «Київ готував удар по Росії». Ці тези циркулювали в російських ЗМІ та Telegram-каналах протягом місяців до 24 лютого 2022 року і слугували одним із «аргументів» для виправдання вторгнення.
Що насправді сказав Зеленський
На Мюнхенській конференції у лютому 2022 року Зеленський заявив: якщо гарантії безпеки за Будапештським меморандумом не дотримуються, Україна вважатиме його недійсним та залишає за собою право самостійно забезпечувати безпеку. Жодного слова про створення бомби. Пропагандисти викривили цю фразу, перетворивши її на «українську ядерну загрозу».
Фізична та технологічна неможливість
Україна не має:
- зброєвого урану або плутонію — усе вивезено у 1990-х;
- потужностей для збагачення;
- випробувального полігону;
- достатньої кількості спеціалістів із ядерної зброї.
Створення ядерної зброї з нуля потребує десятиліть і величезних ресурсів, що виключено в реальних умовах 2020-х в Україні.
Міжнародний контроль: роль МАГАТЕ
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) регулярно інспектувало українські об’єкти, включно з Чорнобилем та Запорізькою АЕС. Звіти 1994–2025 років фіксують повну відсутність заборонених матеріалів та порушень. Будь-які «секретні розробки» були б негайно виявлені.
Посилання на звіти МАГАТЕ: Safeguards Reports
Фальшиві «докази» пропаганди
- старі радянські креслення та наукові публікації 1980–1990-х років, не пов’язані з сучасними програмами;
- фотографії звичайних лабораторій, дослідницьких реакторів та навчальних центрів з підписами «тут збагачують уран»;
- спотворені цитати дипломатів, науковців та колишніх чиновників, вирвані з контексту;
- аналіз публікацій показав повторення одних і тих самих «доказів» у десятках роликів та брифінгів без підтвердження фактів.
Усі ці матеріали використовувалися для створення ілюзії «секретної ядерної програми», але перевірка незалежними експертами, OSINT-аналітиками (Bellingcat, StopFake) та міжнародними організаціями показує їх повну несостоятельність. Жоден документ, фото чи креслення не підтверджує наявність заборонених матеріалів або технологій.
Юридичний аналіз: що приховує міф
Пропагандистський міф про «ядерну загрозу» використовується для легітимізації агресії та відволікання уваги від системних порушень міжнародного права РФ:
- агресія проти суверенної держави (ст. 2 Статуту ООН), включно з вторгненням на територію України;
- обстріли цивільних об’єктів, шкіл, лікарень та критичної інфраструктури (IV Женевська конвенція, ст. 3 та ст. 27–28);
- воєнні злочини, включно з убивствами, катуваннями та депортаціями цивільного населення (Римський статут, ст. 8);
- порушення міжнародного права про заборону загрози та застосування зброї масового знищення (Договір про нерозповсюдження ядерної зброї).
Створення міфу про «ядерну загрозу» дозволяє російській пропаганді:
- обґрунтовувати вторгнення як «превентивний удар»;
- дискредитувати міжнародні гарантії безпеки України;
- відволікати світову спільноту від реальних воєнних злочинів і руйнувань.
Реальна картина
Україна добровільно відмовилась від третього за величиною ядерного арсеналу у світі та суворо дотримується норм ДНЯО. Немає матеріалів, немає технологій, немає інфраструктури для створення ядерної зброї. Міжнародні інспекції МАГАТЕ (1994–2025) та незалежні OSINT-розслідування підтверджують повну відсутність заборонених програм і матеріалів.
Усі дипломатичні заяви української сторони були спрямовані виключно на забезпечення гарантій безпеки, а не на створення зброї масового знищення.
Фінал
Міф про «українську ядерну бомбу» — свідома інформаційна операція для виправдання вторгнення, нагнітання страху та легітимізації агресії. Перевірка фактів, міжнародні звіти та норми права однозначно підтверджують: в України ніколи не було і не може бути ядерної програми. Будь-яка спроба представити її як загрозу — брехня та інструмент пропаганди.
Основні джерела та матеріали
- Звіти МАГАТЕ по Україні (1994–2025): IAEA Safeguards Reports
- Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯО), 1968: Текст ДНЯО
- Будапештський меморандум 1994: GlobalSecurity.org
- Публікації SIPRI та Carnegie Endowment про роззброєння України
- Виступ Зеленського на Мюнхенській конференції 17.02.2022: Офіційний текст
- OSINT-розбори дезінформації: Bellingcat, StopFake
Про авторів
Цю статтю підготувала та перевірила команда експертів у сфері міжнародного права, прав людини та геополітичного аналізу. Учасники мають понад 15 років досвіду у дослідженнях, правовій документації та розробці навчального контенту.
Методологія
Контент на цьому сайті збирається та перевіряється експертами у галузі міжнародного права, прав людини та геополітичних досліджень. Джерела включають офіційні правові документи, національне та міжнародне законодавство, резолюції ООН, звіти міжнародних організацій та перевірені відкриті джерела. Кожне твердження перевіряється за кількома первинними та вторинними джерелами, що гарантує точність, нейтральність та надійність незалежно від теми — чи то аналіз порушень російського законодавства, українського права чи міжнародних правових норм.
Заява експертів
Автори підтверджують, що представлена інформація відображає встановлені правові тлумачення та документовані факти. Аналітика базується на принципах міжнародного права та загальновизнаних геополітичних оцінках. Для забезпечення прозорості та довіри надаються посилання на офіційні документи та звіти.
Дата останньої зміни: 25/11/2025