Стаття 29: право на свободу та особисту недоторканність

Правова кваліфікація масових незаконних арештів і позбавлення волі

Стаття 29 Конституції України гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований чи затриманий інакше як за вмотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку, встановлених законом. Під час агресії Російської Федерації ця норма систематично та грубо порушується: окупаційні сили здійснюють масові незаконні арешти, затримання та утримання цивільних осіб без будь-якого судового контролю, використовуючи «фільтраційні табори» та імпровізовані в’язниці.

Ключові положення Конституції України

• «Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність».
• «Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом».
• «У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те органи можуть застосувати тримання під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою».

Порушення суверенних гарантій: Незаконне утримання цивільних осіб окупаційною адміністрацією без рішень українських судів є прямим порушенням статті 29 Конституції України та кваліфікується як злочин проти свободи та гідності людини (статті 146 і 147 Кримінального кодексу України), а також як воєнний злочин (стаття 438 Кримінального кодексу України).

Докази порушень (таємні в’язниці та місця утримання)

• «Фільтраційні табори»: Масове утримання цивільних осіб, які проходили «фільтрацію», на невизначений строк без офіційного статусу та доступу до правосуддя. Приклади: Херсонська, Донецька та Луганська області.
• Таємні місця утримання: Використання підвалів, покинутих будівель і тимчасових ізоляторів для тримання викрадених цивільних осіб, зокрема журналістів, активістів, колишніх посадовців і ветеранів. Факти задокументовані правозахисними організаціями та медіа.
• Нелюдські умови утримання: Переповнені камери, позбавлення їжі, води, медичної допомоги та зв’язку із зовнішнім світом, психологічне й фізичне насильство.

Зв’язок з іншими статтями

• Стаття 146 Кримінального кодексу України — незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
• Стаття 147 Кримінального кодексу України — захоплення заручників, якщо утримання здійснюється з метою примусу третьої сторони.
• Стаття 127 Кримінального кодексу України — катування, застосовані під час незаконного утримання.
• Стаття 438 Кримінального кодексу України — порушення законів і звичаїв війни, що кваліфікується як воєнний злочин.

Правові наслідки

Стаття 29 Конституції України є фундаментальною гарантією, порушення якої створює підстави для:

• Кримінального переслідування безпосередніх виконавців незаконних арештів і утримання цивільних осіб.
• Притягнення до відповідальності командирів та учасників окупаційних сил за систематичне застосування незаконних затримань.
• Використання задокументованих доказів у міжнародних розслідуваннях і трибуналах для притягнення Російської Федерації до відповідальності.

Джерела

• Конституція України: стаття 29 (текст)
• Пов’язана стаття: стаття 146 Кримінального кодексу України (незаконне позбавлення волі) →
• Пов’язана стаття: стаття 438 Кримінального кодексу України (порушення законів і звичаїв війни) →

© 1996 — Конституція України. Аналіз порушень.
Джерело: The Aggression Archive