Стаття 440. Використання зброї масового ураження

Розділ XX: Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
Статус: Кваліфікує розробку, виробництво та загрозу використання ЗМУ

Правова кваліфікація загроз застосування зброї масового ураження (ЗМУ)

Стаття 440 Кримінального кодексу України (ККУ) встановлює відповідальність за розробку, виробництво, придбання, зберігання, продаж, транспортування або використання зброї масового ураження. Хоча текст статті прямо не визначає «загрозу застосування» як окремий злочин, у контексті російської агресії публічні та непублічні загрози застосування ядерної зброї кваліфікуються як тяжкий злочин, спрямований на міжнародний примус, і потрапляють під дію цієї статті та статті 437 ККУ.

Ключові положення статті 440 (ККУ)

Загроза як елемент агресії та примусу: Постійна риторика ядерної ескалації російських посадовців розглядається як форма агресивної війни (стаття 437 ККУ) та міжнародного примусу, спрямованого на змушення України та її партнерів до політичних поступок. Порушення зобов’язань щодо нерозповсюдження ядерної зброї (Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, NPT) також потрапляють під дію статті 440 ККУ.

Докази порушення (ядерний примус)

Зв’язок з міжнародним правом

Загрози застосування ядерної зброї можуть кваліфікуватися як воєнні злочини, злочини проти людяності та акти агресії. Міжнародний суд зазначав, що загрози чи застосування ядерної зброї загалом порушують норми міжнародного права, застосовні у збройних конфліктах, включно з гуманітарним правом. Україна, відмовившись від ядерної зброї згідно з Будапештським меморандумом (1994), особливо вразлива до такого примусу.

Правові наслідки

Джерела