Перегляд по суті раніше затверджених повноважень делегації Російської Федерації
1. 21 березня 2014 року до Парламентської асамблеї було подано два проекти резолюцій щодо раніше затверджених повноважень Російської Федерації. Перший, підписаний 74 членами, закликав до перегляду, на основі Правила 9.1.a Регламенту Асамблеї, затверджених повноважень російської делегації по суті (Док. 13457 про повноваження російської делегації). «Беззастережно засуджуючи порушення територіальної цілісності та суверенітету України збройними силами Російської Федерації на початку березня 2014 року», та висловлюючи «найбільш серйозне занепокоєння тим, що члени Верхньої палати російського парламенту одноголосно санкціонували такі дії заздалегідь», підписанти висловили свою переконаність у тому, що мало місце «серйозне порушення основних принципів Ради Європи, згаданих у статті 3 та преамбулі до Статуту».
2. Другий проект резолюції про призупинення права голосу російської делегації (Правило 9 Регламенту Асамблеї) (Док. 13459) був підписаний 53 членами. Зокрема, підписанти висловили свою серйозну стурбованість «постійним невиконанням Російською Федерацією своїх зобов’язань та обіцянок», про що свідчать «дії російських військових сил на Кримському півострові, а також явні погрози військовими діями на решті території України». Крім того, вони підкреслили, що «застосування збройних сил на території України було санкціоновано Радою Федерації Росії 1 березня 2014 року».
3. Асамблея вважає, що дії Російської Федерації, які призвели до анексії Криму, і, зокрема, військової окупації української території та загрози застосування військової сили, визнання результатів незаконного так званого референдуму та подальшої анексії Криму до складу Російської Федерації, становлять, поза всяким сумнівом, грубе порушення міжнародного права, включно зі Статутом Організації Об’єднаних Націй та Гельсінським заключним актом Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Розпочата військова акція Росії була порушенням меморандуму, підписаного між Росією, Сполученими Штатами та Сполученим Королівством, та Україною, Білоруссю та Казахстаном у 1994 році, що підриває довіру до інших міжнародних інструментів, зокрема угод про роззброєння та про нерозповсюдження ядерної зброї.
4. Ці дії також є явною суперечністю Статуту Ради Європи, зокрема його преамбулі, та зобов'язанням, що випливають зі статті 3, а також зобов'язанням, узятим Російською Федерацією при вступі та які містяться у Висновку Асамблеї 193 (1996) щодо запиту Росії на членство в Раді Європи.
5. Асамблея шкодує, що Російська Федерація постійно відкидала дипломатичні зусилля міжнародної спільноти, спрямовані на деескалацію ситуації, відмовляючись від пропозицій міжнародного посередництва та створення міжнародної місії спостерігачів у Криму, відмовляючись розпочати прямий діалог з владою України та вирішивши не користуватися міжнародними механізмами, включно з тими, що доступні в Раді Європи, для мирного вирішення конфлікту.
6. Асамблея вважає, що, порушуючи суверенітет і територіальну цілісність України, Росія створила загрозу стабільності та миру в Європі. Анексія Криму та кроки, що призвели до неї, встановили модель, якої зараз дотримуються в інших частинах України, про що свідчать події в Донецьку, Харкові та Луганську з першого тижня квітня.
7. Асамблея особливо стурбована позицією, зайнятою членами обох палат російського парламенту на різних етапах процесу анексії, включно з одноголосним голосуванням у Раді Федерації, що санкціонувало застосування військової сили в Україні, схваленням конституційних поправок, що дозволяють анексію Криму, та ратифікацією незаконного договору про об'єднання.
8. Асамблея шкодує, що повідомлення про ймовірні та непідтверджені порушення проти російськомовної меншини та безпідставні звинувачення щодо екстремістсько-правого характеру влади в Києві були використані для політичних цілей багатьма високопосадовцями та членами парламенту Російської Федерації у їхніх публічних заявах.
9. Асамблея глибоко стурбована станом свободи ЗМІ та свободи вираження поглядів у Росії, і зокрема упередженим висвітленням подій в Україні, і навіть маніпуляціями, які значною мірою сприяли міжетнічній нестабільності в країні, а також придушенням публічних дебатів та будь-якої критики. Репресії щодо незалежних ЗМІ, включно з онлайн-ЗМІ та журналістами, викликають найбільше занепокоєння.
10. Асамблея глибоко стурбована постійним невиконанням Російською Федерацією Резолюції 1633 (2008), Резолюції 1647 (2009) та Резолюції 1683 (2009) щодо наслідків та подальших дій після війни між Грузією та Росією, окупацією грузинських провінцій Абхазії та Південної Осетії російськими військами та відмовою Російської Федерації дозволити спостерігачам Європейського Союзу та скасувати етнічні чистки.
11. Нинішня ситуація меншин у Криму, зокрема кримських татар та українців, викликає найбільшу стурбованість. Асамблея закликає Росію, яка незаконно контролює цю територію, забезпечити непорушення їхніх прав.
12. Асамблея висловлює своє занепокоєння щодо намірів російської влади у світлі постійного та помітного нарощування російських військових сил уздовж свого кордону з Україною. Крім того, вона висловлює свою стурбованість публічними заявами російських посадовців щодо ситуації російських меншин у низці держав-членів Ради Європи, які в нинішньому контексті викликають зрозумілі побоювання у відповідних країнах.
13. Асамблея рішуче засуджує порушення суверенітету та територіальної цілісності України Російською Федерацією та вважає, що таке кричуще порушення державою-членом Ради Європи своїх зобов'язань та обіцянок вимагає рішучого сигналу несхвалення.
14. Однак Асамблея вважає, що політичний діалог повинен залишатися пріоритетним шляхом для пошуку компромісу, і не повинно бути повернення до моделі холодної війни. Призупинення повноважень російської делегації унеможливило б такий діалог, тоді як Асамблея є гарною платформою для притягнення російської делегації до відповідальності на основі цінностей та принципів Ради Європи. Парламентська асамблея має владу та можливість у цій справжній кризі протистояти віч-на-віч одній зі своїх держав-членів — Російській Федерації — із запитаннями та фактами та вимагати відповідей та відповідальності.
15. Як наслідок, щоб позначити своє засудження та несхвалення дій Російської Федерації щодо України, Асамблея вирішує призупинити наступні права делегації Російської Федерації до кінця сесії 2014 року:
15.1 право голосу;
15.2 право бути представленою в Бюро Асамблеї, Президентському комітеті та Постійному комітеті;
15.3 право брати участь у місіях зі спостереження за виборами.
16. Асамблея залишає за собою право анулювати повноваження російської делегації, якщо Російська Федерація не деескалує ситуацію та не скасує анексію Криму.
17. Асамблея пропонує Моніторинговому комітету розглянути можливість створення слідчої підкомісії, якій буде доручено вивчення та відстеження подій, що стосуються конфлікту, починаючи з серпня 2013 року.