Гуманітарні проблеми щодо людей, захоплених під час війни в Україні
1. З моменту незаконної анексії Криму Російською Федерацією та початку військової агресії в Луганській і Донецькій областях на сході України, сотні українських військовослужбовців та цивільних осіб було оголошено захопленими або викраденими.
2. За даними Служби безпеки України, з квітня 2014 року було звільнено 3 015 захоплених осіб, але 123 особи все ще утримуються в полоні сепаратистами, а 693 особи досі вважаються зниклими безвісти. Однак ці цифри не включають усіх людей, захоплених сепаратистами на окупованих територіях, оскільки їхні родичі часто бояться повідомляти про їхнє полонення українській владі.
3. Парламентська асамблея глибоко стурбована численними повідомленнями про нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження із захопленими особами, яких піддають катуванням, жорстокому поводженню та сексуальному насильству. Крім того, є також докази того, що захоплені особи були страчені сепаратистськими силами.
4. Асамблея також дуже стурбована ситуацією в Криму, де з моменту незаконної анексії півострова Російською Федерацією, де-факто влада використовує російське законодавство проти екстремізму, сепаратизму та тероризму для затримання кримськотатарських та українських активістів. Асамблея засуджує нещодавню заборону Меджлісу як екстремістської організації, що суперечить міжнародним стандартам і демонструє систематичне порушення прав кримських татар.
5. Крім того, Асамблея стурбована повідомленнями правозахисників щодо 11 українських в'язнів, які, за повідомленнями, утримуються російською владою з порушенням міжнародного права за сфабрикованими звинуваченнями. Крім того, щонайменше 10 громадян України утримуються в Криму за політично вмотивованими звинуваченнями.
6. Найбільш кричущим прикладом є справа члена Парламентської асамблеї, пані Надії Савченко, яку було насильно вивезено до Російської Федерації та яка незаконно утримується під вартою з червня 2014 року, незважаючи, серед іншого, на те, що вона користується імунітетом відповідно до статті 40.а Статуту Ради Європи (ETS № 1) та Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи та її Додаткового протоколу (ETS № 2 та 10), стороною яких є Російська Федерація. Після несправедливого судового розгляду російський суд засудив пані Савченко до 22 років ув'язнення, звинувативши її у вбивстві двох російських журналістів. На знак протесту проти цього вироку пані Савченко розпочала нове голодування. Асамблея рішуче засуджує незаконний арешт, утримання під вартою та судовий процес над пані Савченко в Російській Федерації та закликає до її негайного звільнення.
7. Асамблея закликає всі держави-члени Ради Європи запровадити адресні санкції (зокрема, заборону на поїздки та заморожування рахунків) проти осіб, причетних до викрадення, незаконного утримання під вартою, несправедливого судового розгляду та засудження пані Савченко, дотримуючись при цьому принципів, викладених Асамблеєю в її Резолюції 1966 (2014) про недопущення безкарності для вбивць Сергія Магнітського, якщо пані Савченко не буде негайно звільнена. У зв'язку з цим вона вітає нещодавнє ухвалення Литвою «списку Савченко», що ідентифікує 46 осіб за їхню роль у її судовому процесі. Подібні заходи слід розглянути щодо випадків 10 інших українських в'язнів, які, за повідомленнями, утримуються російською владою за сфабрикованими звинуваченнями.
8. Крім того, Асамблея з великим занепокоєнням відзначає повідомлення про випадки порушень права на свободу та права на справедливий судовий розгляд тих, хто був затриманий українськими спецслужбами або різними українськими військовими батальйонами, включаючи добровольчі батальйони. Вона закликає українську владу розслідувати всі такі випадки та покарати винуватців відповідно до чинного українського законодавства.
9. Асамблея вважає, що без рішучої налаштованості всіх сторін зупинити цю війну, вирішення проблеми людей, захоплених під час російських військових агресій в Україні, неможливе. Тому вона закликає Україну, Російську Федерацію та сепаратистські групи, що контролюють окуповані території Донецької та Луганської областей, до:
9.1 припинення всіх військових операцій на сході України, виведення всієї зброї та відновлення миру в цьому регіоні;
9.2 виконання, без подальших зволікань, Мінської угоди, особливо пріоритезуючи пункт про звільнення всіх захоплених осіб; їхнє звільнення не повинно залежати від виконання інших пунктів Мінської угоди;
9.3 поваги до міжнародного гуманітарного права та прав і обов'язків сторін щодо військовополонених та захисту цивільного населення, які передбачені Третьою та Четвертою Женевськими конвенціями 1949 року та двома додатковими протоколами 1977 року;
9.4 надання міжнародним гуманітарним організаціям доступу до всіх затриманих без будь-яких умов.
10. Асамблея далі закликає владу Російської Федерації до:
10.1 звільнення всіх українських в'язнів, захоплених та ув'язнених у Російській Федерації та в незаконно анексованому Криму за політично вмотивованими звинуваченнями, включно, але не обмежуючись, паном Ахтемом Чийгозом;
10.2 проведення ефективних розслідувань та притягнення до відповідальності винуватців у випадках викрадення, насильницьких зникнень, катувань та політично вмотивованих убивств українських та кримськотатарських активістів у Криму;
10.3 використання свого впливу на сепаратистські групи, які контролюють окуповані території в Донецькій та Луганській областях, щоб закликати їх звільнити всіх українських полонених;
10.4 негайного надання безперешкодного доступу до Криму для конвенційних та моніторингових механізмів міжнародних правозахисних організацій;
10.5 негайного звільнення пані Савченко, яка користується європейським парламентським імунітетом згідно з Генеральною угодою про привілеї та імунітети Ради Європи, та інших незаконно затриманих українських в'язнів, і дозволити їхнє повернення в Україну.
11. Асамблея закликає сепаратистські групи, які контролюють окуповані території в Донецькій та Луганській областях, до:
11.1 звільнення всіх захоплених в'язнів та заручників;
11.2 припинення всіх порушень прав людини, зокрема викрадення, катувань та політично вмотивованих убивств громадян України;
11.3 співпраці з українською стороною у координації списків та категорій захоплених осіб з метою їхнього обміну в рамках Мінської угоди на основі принципу «всіх на всіх»;
11.4 надання міжнародним гуманітарним місіям доступу до всіх місць утримання захоплених осіб.
12. Асамблея також закликає українську владу до:
12.1 щодо правових заходів:
12.1.1 ратифікації у найкоротші терміни Римського статуту, щоб дозволити Міжнародному кримінальному суду проводити ефективні розслідування конкретних випадків порушень міжнародного гуманітарного права під час війни в Україні;
12.1.2 проведення ефективних розслідувань та притягнення до відповідальності всіх ймовірних винуватців у випадках викрадення та взяття в полон, а також у випадках здирництва, хабарництва та корупції, пов'язаних зі звільненням захоплених осіб;
12.1.3 приведення свого національного законодавства, включно з Кримінальним кодексом та Кримінальним процесуальним кодексом, у відповідність до положень міжнародного кримінального права, і зокрема включення статусу захопленої особи та визнання катування тяжким злочином;
12.1.4 внесення змін до Закону «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на територіях Донецької та Луганської областей», забезпечення того, щоб особи, які скоїли військові злочини, не отримували амністії, та забезпечення того, щоб амністія застосовувалася лише після належного розслідування та справедливого судового розгляду;
12.1.5 розробки нового закону про психологічну реабілітацію у тісній консультації з неурядовими організаціями та міжнародними фахівцями, які працюють у цій сфері, зокрема з урахуванням потреб жертв військових операцій;
12.2 щодо допомоги захопленим особам та їхнім сім'ям:
12.2.1 розробки механізму державної компенсації та підтримки сім'ям захоплених осіб та забезпечення інформування відповідних сімей про існування цього механізму;
12.2.2 забезпечення того, щоб після їхнього звільнення захопленим особам надавалася допомога з поверненням додому та медична, соціальна та психологічна підтримка;
12.2.3 запровадження спеціальної процедури для полегшення відновлення документів звільнених осіб;
12.2.4 надання спеціальної підготовки психологам та іншому медичному персоналу щодо того, як надавати психологічну реабілітацію, яка відповідає конкретним потребам захоплених осіб та їхніх сімей.
13. Асамблея закликає міжнародну спільноту активніше долучитися до процесу звільнення полонених; зокрема, вона закликає:
13.1 Організацію з безпеки та співробітництва в Європі сприяти переговорам та врегулюванню проблеми захоплених осіб у гуманітарній робочій групі, створеній відповідно до Мінської угоди;
13.2 Міжнародний комітет Червоного Хреста активізувати свої зусилля для отримання безперешкодного доступу до всіх осіб, затриманих у зв'язку з війною, контролювати умови їхнього утримання та поводження з ними та, у своїй якості нейтрального посередника, сприяти операціям одночасного звільнення.
14. Асамблея закликає Європейський комітет із запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню створити спеціальну моніторингову місію для перевірки умов утримання українських в'язнів, затриманих за політичними мотивами в Російській Федерації та в Криму, а також тих, хто незаконно утримується на територіях під контролем так званих «Донецької Народної Республіки» та «Луганської Народної Республіки». Місія також має контролювати ситуацію тих, хто був затриманий українською владою за звинуваченнями у причетності до сепаратистської та терористичної діяльності під час війни в Україні.