Агресія Російської Федерації проти України: забезпечення відповідальності за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права та інші міжнародні злочини
1. Парламентська асамблея нажахана триваючою війною агресії, яку веде Російська Федерація проти України. Ця війна ведеться з жорстокістю, безпрецедентною в Європі з часів Другої світової війни. Використання важкого озброєння в густонаселених районах призвело до тисяч жертв серед цивільного населення, майже повного руйнування міста Маріуполь та серйозного пошкодження цивільної інфраструктури, такої як лікарні, школи, дитячі садки, водо- та електропостачання, а також житлових будівель у Харкові та багатьох інших містах і селищах по всій Україні.
2. Асамблея нажахана повідомленнями про звірства проти цивільного населення, нібито скоєні російськими військами в містах і селах, які тимчасово перебували під їхнім контролем, зокрема в Бучі та інших містах поблизу Києва.
3. Асамблея вражена численними повідомленнями про використання зґвалтування та тортур як знарядь війни, обидва з яких визнані воєнними злочинами в міжнародному кримінальному праві.
4. Присвоєння Президентом Російської Федерації 18 квітня 2022 року почесного звання 64-й мотострілецькій бригаді, яка дислокувалася в Бучі на момент повідомлених звірств, надсилає нищівне повідомлення сім'ям жертв і цинічно заохочує російські війська продовжувати безкарно чинити подібні дії, які можуть дорівнювати воєнним злочинам та злочинам проти людяності.
5. Асамблея звертає увагу на ідеологію «Русский мир» (тобто «російський світ»), яка закріпилася в Російській Федерації та стала державною ідеологією, яку Кремль перетворив на інструмент для просування війни. Ця ідеологія використовується для знищення залишків громадянської демократії, виховання нових мілітаризованих поколінь у Російській Федерації та виправдання її зовнішньої агресії.
6. Тому Асамблея закликає міжнародне співтовариство надіслати чітке протилежне повідомлення, а саме, що винні у воєнних злочинах та злочинах проти людяності, а також, можливо, геноциді, будуть притягнуті до відповідальності. Те саме має стосуватися винних у злочині агресії, а саме політичного та військового керівництва Російської Федерації, які несуть відповідальність за розв'язання триваючої війни.
7. Асамблея зазначає, що вже існують відповідні правові інструменти для переслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, а можливо, і геноциду, а саме:
7.1 Міжнародний кримінальний суд (МКС), якому Україна у 2014 році надала юрисдикцію для розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності на її території;
7.2 системи кримінального правосуддя України та будь-яких інших держав, які надали своїм судам універсальну юрисдикцію щодо таких злочинів.
8. Провідні політики, науковці та юристи з прав людини запропонували створити спеціальний міжнародний кримінальний трибунал для переслідування злочину агресії групою держав, готових взяти на себе ініціативу. Наразі це не може бути розглянуто МКС без резолюції Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй, яку Російська Федерація, ймовірно, заблокує, використавши своє право вето.
9. На додаток до кримінальної відповідальності окремих осіб, винних у міжнародних злочинах, Європейський суд з прав людини та Міжнародний суд (МС) можуть притягнути Російську Федерацію до відповідальності за порушення прав людини, скоєні російськими військами, а у випадку МС – за інші порушення міжнародного права, щодо яких МС має юрисдикцію.
10. Асамблея нагадує про юридичний обов'язок запобігати геноциду та карати за нього відповідно до Конвенції Організації Об'єднаних Націй 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, Договірними сторонами якої є всі 46 держав-членів Ради Європи. Згідно з тлумаченням МС, цей обов'язок та відповідний обов'язок діяти виникають у той момент, коли стало відомо або повинно було стати відомо про існування ризику того, що міг бути скоєний геноцид.
11. Тому Асамблея закликає всі держави-члени та держави-спостерігачі Ради Європи:
11.1 підтримувати Прокурора МКС у його завданні розслідування та переслідування підозрюваних у воєнних злочинах, злочинах проти людяності та, можливо, геноциді, надаючи політичну підтримку та адекватні людські та фінансові ресурси, а також надаючи будь-які наявні у них докази, включаючи розвіддані з відкритих джерел, інформацію та дані, супутникові знімки та перехоплення комунікацій;
11.2 використовувати свою універсальну юрисдикцію, наскільки це передбачено їхнім законодавством, для розслідування міжнародних злочинів та переслідування винних;
11.3 приєднатися або іншим чином підтримати Спільну слідчу групу (ССГ), вже створену Україною, Польщею та Литвою за підтримки Євроюсту, з метою координації їхніх розслідувань та об'єднання їхніх результатів шляхом прямої співпраці між компетентними органами держав-учасниць;
11.4 тісно координувати свої розслідування з розслідуваннями Прокурора МКС; ті держави, які беруть участь у ССГ, можуть включити Прокурора МКС до ССГ;
11.5 повністю співпрацювати з Прокурором МКС, членами ССГ та будь-якими іншими державами, які використовують свою універсальну юрисдикцію, включаючи передачу їм будь-яких осіб на їхній території, щодо яких видано ордери на арешт;
11.6 терміново створити спеціальний міжнародний кримінальний трибунал, який повинен:
11.6.1 отримати мандат на розслідування та переслідування злочину агресії, нібито скоєного політичним та військовим керівництвом Російської Федерації;
11.6.2 застосовувати визначення злочину агресії, встановлене у звичаєвому міжнародному праві, яке також надихнуло визначення злочину агресії у статті 8 bis Римського статуту МКС;
11.6.3 мати повноваження видавати міжнародні ордери на арешт і не бути обмеженим державним імунітетом або імунітетом глав держав та урядів та інших державних посадових осіб;
11.6.4 бути створеним, зокрема, групою держав-однодумців у формі багатостороннього договору, схваленого Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй, та за підтримки, яку мають надати Рада Європи, Європейський Союз та інші міжнародні організації;
11.6.5 мати свою штаб-квартиру у Страсбурзі (Франція), з огляду на можливу синергію з Європейським судом з прав людини, який розглядає численні пов'язані індивідуальні та міждержавні заяви;
11.7 підписати та ратифікувати Римський статут МКС та Кампальські поправки, що вводять статтю 8 bis про злочин агресії;
11.8 скористатися можливістю відповідно до статті 33 Європейської конвенції з прав людини (ETS № 5, «Конвенція») звернутися до Європейського суду з прав людини, індивідуально або шляхом спільного судового позову, щодо будь-якого ймовірного порушення Конвенції та її протоколів Російською Федерацією, яке відбулося до 16 вересня 2022 року, коли Російська Федерація перестане бути Стороною Конвенції;
11.9 використати активи громадян Росії, на які поширюються цільові санкції за їхню відповідальність у війні агресії, розв'язаній Російською Федерацією проти України, після їх остаточної конфіскації, для компенсації Україні та її громадянам за будь-яку шкоду, спричинену війною агресії Російської Федерації.
12. Асамблея також закликає:
12.1 Європейський суд з прав людини розглянути можливість пріоритетного розгляду справ, що випливають з російської агресії проти України, та скористатися можливістю провести розслідування відповідно до статті 38 Європейської конвенції з прав людини;
12.2 Комісара з прав людини Ради Європи уважно стежити за ситуацією з правами людини в Україні та виявляти й швидко засуджувати у своїх цільових звітах або заявах будь-які виявлені нею моделі серйозних порушень прав людини чи порушень міжнародного гуманітарного права;
12.3 МКС та його Прокурора:
12.3.1 надавати пріоритет розслідуванню та переслідуванню воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних під час триваючої війни агресії, розв'язаної Російською Федерацією проти України;
12.3.2 швидко завершити розслідування в найбільш кричущих випадках та видати обвинувальні акти й ордери на арешт підозрюваних;
12.3.3 тісно співпрацювати з національними прокурорськими органами, які здійснюють свою універсальну юрисдикцію відповідно до принципу комплементарності, та брати участь у координації відповідних розслідувань через ССГ, створену кількома державами за підтримки Євроюсту;
12.4 Незалежну міжнародну комісію з розслідування, створену Радою ООН з прав людини, розслідувати всі ймовірні порушення прав людини в контексті російської агресії проти України та тісно співпрацювати та координувати свою діяльність з Прокурором МКС та національними прокурорськими органами, які розслідують міжнародні злочини в рамках їхньої універсальної юрисдикції;
12.5 Генеральну Асамблею Організації Об'єднаних Націй:
12.5.1 підтримати створення спеціального міжнародного кримінального трибуналу для переслідування злочину агресії, нібито скоєного політичними лідерами та військовими командирами Російської Федерації проти України, та заохочувати держави-члени Організації Об'єднаних Націй активізувати свої зусилля для надання повної підтримки створенню такого трибуналу;
12.5.2 запросити Консультативний висновок від Міжнародного суду щодо можливих обмежень права вето постійних членів Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй, які можуть ґрунтуватися на загальних правових принципах заборони зловживання правом та обов'язку держав-членів міжнародних організацій здійснювати свої права членства добросовісно.
13. Нарешті, Асамблея закликає Російську Федерацію:
13.1 припинити бойові дії проти України та негайно, повністю та беззастережно вивести свої військові сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів та суворо дотримуватися своїх зобов'язань відповідно до прав людини та міжнародного гуманітарного права;
13.2 забезпечити відповідальність за злочини, скоєні її силами та всіма суб'єктами, за які вона несе відповідальність відповідно до своїх зобов'язань згідно з міжнародним гуманітарним правом та правом прав людини, включаючи Женевські конвенції, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права та Європейську конвенцію з прав людини, яка залишається обов'язковою для Російської Федерації до 16 вересня 2022 року, також зважаючи на обов'язковий характер рішень Європейського суду з прав людини, тих, виконання яких вже перебуває під контролем, та тих, які ще мають бути ухвалені.


