Резолюція 2516 (2023): Забезпечення справедливого миру в Україні та тривалої безпеки в Європі

Походження: Дебати Асамблеї 12 жовтня 2023 року (23-тє засідання) (див. Док. 15842, доповідь Комітету з політичних питань та демократії, доповідач: пан Юліан Булай). Текст ухвалено Асамблеєю 12 жовтня 2023 року (23-тє засідання).

Документ: Резолюція 2516 (2023)

Забезпечення справедливого миру в Україні та тривалої безпеки в Європі

1. Парламентська асамблея знову підтверджує своє найрішучіше засудження триваючої жорстокої агресивної війни Російської Федерації проти України – яка сама по собі є злочином – та серйозних, постійних та широкомасштабних звірств та інших порушень міжнародного права, міжнародного гуманітарного права та прав людини, за які несе відповідальність Російська Федерація, через своє політичне та військове керівництво, збройні сили та маріонеток.

2. Підтверджуючи свою солідарність з українським народом та повторюючи Рейк'явікську декларацію, ухвалену главами держав та урядів на 4-му Саміті Ради Європи (16 та 17 травня 2023 року), Асамблея знову заявляє про свою непохитну відданість підтримці України до тих пір, поки не буде здобута її перемога та про свою підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води.

3. Асамблея підтверджує своє невизнання спроби незаконної анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також частин Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей України, що порушує міжнародне право та становить пряму загрозу міжнародній безпеці з серйозними наслідками для міжнародної спільноти. Вона підтверджує свою готовність продовжувати чинити обмежувальний тиск на Російську Федерацію, щоб протистояти її незаконним діям шляхом вжиття подальших заходів проти Російської Федерації.

4. Рада Європи була заснована після Другої світової війни як мирний проєкт, з переконанням, що прагнення до миру, заснованого на справедливості та міжнародній співпраці, є життєво важливим для збереження людського суспільства та цивілізації. З моменту свого заснування Рада Європи сприяла зміцненню прав людини, демократії та верховенства права в межах своїх держав-членів, число яких суттєво зросло з кінця Холодної війни, охопивши майже всі європейські країни.

5. Через тридцять років після 1-го Саміту глав держав та урядів Ради Європи у Відні, який дав сигнал надії всім європейським державам, що поділяли політичне прагнення до створення спільного правового простору, спільної зони миру та спільноти цінностей, повномасштабна агресивна війна вийшла на перший план у центрі континенту, на тлі погіршення ситуації з безпекою, що характеризується відкритими та замороженими конфліктами, ескалацією напруженості та гібридними загрозами. Такий стан справ підтверджує необхідність у рішучості вимагати від держав Ради Європи повного дотримання їхніх зобов'язань як членів Організації, оскільки їхнє дотримання стандартів Ради Європи також є гарантією безпеки одна для одної, що притаманно принципу демократичної безпеки.

6. Оскільки агресія Російської Федерації проти України триває вже понад дев'ять років, а її повномасштабне військове вторгнення в Україну вступає у двадцятий місяць, міжнародна спільнота не повинна втрачати з поля зору свою головну мету: виступити єдиним фронтом, щоб зупинити агресію та здобути мир, який є всеосяжним, справедливим та тривалим, забезпечуючи, щоб верховенство права переважало над правлінням сили. Без всеосяжного, справедливого та тривалого миру в Україні не може бути довгострокової безпеки в Європі; без ефективної системи глобального управління, заснованої на міжнародному праві, не може бути міжнародного миру та безпеки.

7. Досягнення миру означає підтримку перемоги України у військовому, фінансовому, політичному та дипломатичному плані на двосторонньому та багатосторонньому рівнях. Асамблея вже надала свою повну підтримку формулі миру Президента Зеленського як найбільш розширеній пропозиції для всеосяжного, справедливого та тривалого миру в Україні, підкреслюючи, що будь-які мирні переговори можуть відбутися лише за умов, встановлених Україною, та після виведення російських військ та військової техніки з усієї території України. Необхідні більші зусилля для пояснення громадськості та міжнародним партнерам, що стоїть на кону в цій війні для безпеки в Європі та для збереження системи глобального управління, заснованої на верховенстві права.

8. Досягнення всеосяжного, справедливого та тривалого миру означає визнання природи, масштабу та тяжкості злочинів, скоєних Російською Федерацією. Насильство, яке чиниться, огидний характер деяких злочинів, включаючи депортацію українських дітей та сексуальне насильство, та риторика влади вказують на спробу Російської Федерації знищити українську націю, ведучи геноцидну війну. Ця навмисна політика є трагічним нагадуванням про більш ранню спробу знищити українську державність, Великий голод (Голодомор), 90-та річниця якого буде відзначатися в листопаді 2023 року.

9. Десятки тисяч цивільних осіб зникли або були незаконно викрадені, доставлені до фільтраційних таборів та позбавлені волі внаслідок агресивної війни Російської Федерації проти України. Приблизно 2 000 з цих жертв насильницьких зникнень старші 70 років. Неповага Російської Федерації до Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни є лише одним із прикладів нахабного та систематичного нехтування Російською Федерацією своїми міжнародно-правовими зобов'язаннями.

10. З початку повномасштабного військового вторгнення Російська Федерація не вагаючись використовувала як зброю мігрантів, енергію, екоцид, економічні важелі, «паспортизацію» громадян України та примусову депортацію українських дітей. Незаконні фейкові вибори та референдуми, організовані Російською Федерацією на незаконно та тимчасово окупованих територіях України, нещодавно між 8 та 10 вересня 2023 року, є пародією на демократію та перетворенням політичних свобод на зброю. Так само, рішення Російської Федерації вийти з Чорноморської зернової ініціативи у липні 2023 року є подальшим перетворенням торгівлі та продовольства на зброю, спрямованим на посилення глобальної нестабільності та ослаблення міжнародної рішучості підтримувати Україну.

11. Досягнення всеосяжного, справедливого та тривалого миру означає створення комплексної системи відповідальності Російської Федерації за її злочини. У зв'язку з цим Асамблея вітає запуск, у формі розширеної часткової угоди Ради Європи, Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Спираючись на політичний імпульс, створений Самітом у Рейк'явіку, вона підтверджує свій заклик до створення міжнародного механізму для компенсації жертвам та спеціального міжнародного трибуналу для розслідування та судового переслідування політичного та військового керівництва Російської Федерації за злочин агресії проти України.

12. Досягнення всеосяжного, справедливого та тривалого миру в Україні означає інвестування в її відбудову, щоб країна була стійкою з економічної, соціальної, екологічної та політичної точок зору. Фізична відбудова відповідно до принципу «відбудувати краще» має спиратися на сильні та стійкі державні інститути на всіх рівнях, належне демократичне врядування та захист прав людини та основоположних свобод, у рамках поваги до верховенства права. У зв'язку з цим Асамблея повторює свій заклик до надання широкої підтримки Плану дій для України на 2023–2026 роки, який є інструментальним для відновлення більшої демократичної стійкості в Україні.

13. Те, як міжнародна спільнота відреагує на агресивну війну Російської Федерації проти України, визначить курс європейської історії та вплине на систему глобального управління в наступні роки. Російська Федерація зухвало та безсоромно порушила найбільш фундаментальні принципи, закріплені в Статуті Організації Об'єднаних Націй, та паралізувала функціонування Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй. Забезпечення всеосяжного, справедливого та тривалого миру передбачає відновлення поваги до верховенства права, включаючи зобов'язання всіх держав утримуватися від загрози або застосування сили проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави, як підкреслено в пункті 5 формули миру Президента Зеленського.

14. З огляду на ці міркування, Асамблея:

14.1 вирішує визнати Великий голод (Голодомор) актом геноциду, спрямованим на знищення основи української державності, мови та культури, та вшановує пам'ять його жертв;

14.2 заохочує парламенти держав-членів Ради Європи та інші парламенти, які ще цього не зробили, ухвалити резолюції, що вшановують пам'ять жертв Голодомору та визнають його геноцидом.

15. Щодо створення комплексної системи відповідальності, Асамблея:

15.1 надає свою повну підтримку Розширеній частковій угоді Ради Європи про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, та закликає приєднатися якомога більшу кількість країн;

15.2 закликає країни, представлені на Конференції учасників Реєстру збитків, швидко працювати над тим, щоб Реєстр збитків запрацював якнайшвидше та щоб реєстр покладався, серед інших джерел, на інформацію, що надходить від українських неурядових організацій та правозахисників; та надавати періодичну звітність про його функціонування;

15.3 закликає держави-члени та держави-нечлени та інші держави швидко узгодити кроки для забезпечення відповідальності та справедливості, а саме створення комплексного компенсаційного механізму, включаючи міжнародну комісію для розгляду вимог про відшкодування збитків, зареєстрованих у Реєстрі збитків, та компенсаційний фонд для виплати рішень про відшкодування збитків, присуджених комісією, зокрема шляхом конфіскації та іншого використання активів Російської Федерації для оплати збитків, спричинених війною в Україні;

15.4 підтримує діяльність «основної групи» країн, готових підтримати створення спеціального міжнародного трибуналу за злочин агресії, та закликає цю «основну групу» якомога швидше досягти згоди щодо правової форми трибуналу, беручи до уваги необхідність максимізації його міжнародної легітимності та мінімізації можливих правових питань, зокрема щодо можливого посилання ключових підозрюваних на особистий або функціональний імунітет;

15.5 закликає міжнародну спільноту рішуче підтримувати Міжнародний кримінальний суд (МКС) та Об'єднану слідчу групу (ОСГ), включаючи Міжнародний центр з переслідування злочину агресії проти України (МЦПЗА), для розслідування та судового переслідування численних воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які російські солдати, командири та їхні маріонетки скоїли або наказали скоїти в Україні з початку агресії у 2014 році, а також злочину агресії, скоєного політичним та військовим керівництвом Російської Федерації, та підтримувати зусилля щодо притягнення до відповідальності винних у примусовому переміщенні українських дітей;

15.6 висловлюючи солідарність з усіма українськими жертвами насильницьких зникнень, їхніми сім'ями та родичами, закликає міжнародну спільноту вимагати:

15.6.1 щоб Російська Федерація склала список незаконно затриманих осіб внаслідок агресії проти України для його передачі Організації Об'єднаних Націй, Україні або третій країні, яка забезпечить їхнє повернення в Україну;

15.6.2 негайного та безумовного звільнення жертв насильницьких зникнень, ліквідації фільтраційних таборів та покарання винних.

16. Нагадуючи про промову Президента Зеленського на Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй у вересні 2023 року, Асамблея закликає всі держави, які дотримуються міжнародного порядку, заснованого на правилах, до:

16.1 підтримки формули миру Президента Зеленського;

16.2 підтримки України в її боротьбі за захист своєї незалежності, суверенітету та територіальної цілісності шляхом надання політичної, фінансової, правової, гуманітарної та військової допомоги, а також шляхом мобілізації ресурсів, які будуть необхідні для фінансування відбудови України, відшкодування екологічної шкоди та відновлення багатої культурної та релігійної спадщини країни.

17. Вітаючи ініціативу Ради Європейського Союзу провести засідання міністрів закордонних справ у Києві 2 жовтня 2023 року, вперше в історії у державі-нечлені Європейського Союзу, Асамблея закликає парламенти та уряди держав-членів Ради Європи докласти всіх зусиль, щоб підтримати Україну на її шляху до вступу до Європейського Союзу як повноправного члена.

18. Вітаючи висновки Європейської конференції голів парламентів, що відбулася в Дубліні 28 та 29 вересня 2023 року, які підкреслили внесок, який національні парламенти можуть зробити у визначення курсу майбутнього Європи, Асамблея:

18.1 пропонує парламентам держав-членів та держав-нечленів підтримувати Україну шляхом:

18.1.1 вимагання від урядів відповідальності за їхню рішучість забезпечити перемогу України та всеосяжний, справедливий та тривалий мир;

18.1.2 забезпечення надання відповідних бюджетних ресурсів та прийняття необхідних законодавчих рішень;

18.1.3 підвищення обізнаності своїх громадян про питання, що стоять на кону у війні;

18.1.4 роботи над впровадженням ефективної системи відповідальності Російської Федерації;

18.1.5 докладання всіх можливих зусиль для забезпечення повернення депортованих українських дітей до їхніх сімей;

18.1.6 вирішення тривожної ситуації з українськими політичними в'язнями, незаконно затриманими Російською Федерацією, щоб усі, хто несправедливо ув'язнений за свої політичні переконання, були негайно звільнені;

18.2 заохочує парламенти посилювати парламентську дипломатію, міжпарламентський діалог та дипломатичні зусилля для мобілізації союзників на підтримку України на глобальному рівні та сприяти багатосторонній системі глобального управління, міцно вкоріненій у верховенстві права;

18.3 продовжуватиме сприяти, надаючи експертні знання та поради, зміцненню інституційної спроможності Верховної Ради та демократичної стійкості України;

18.4 заохочує парламенти брати активну участь у парламентському вимірі Міжнародної Кримської платформи, включаючи участь у її майбутньому Другому парламентському саміті, який відбудеться у Празі, Чеська Республіка, 23 та 24 жовтня 2023 року;

18.5 пропонує парламентам держав-членів підтримувати відкриті канали діалогу з демократичними опозиційними силами в Російській Федерації та в Білорусі, які поважають цінності Ради Європи, включаючи конкретні критерії, встановлені в цьому відношенні, підтримують перемогу України, поважають територіальну цілісність держав-членів Ради Європи та публічно засуджують російську агресію.