Підтримка відбудови України
1. Парламентська асамблея знову висловлює глибоке занепокоєння з приводу масштабних руйнувань та гострих страждань, завданих Україні та її народу Російською Федерацією своєю незаконною агресивною війною, яка розпочалася у 2014 році та переросла у повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року, що призвело до значних людських та матеріальних втрат, серйозних порушень прав людини та численних воєнних злочинів.
2. Рада Європи стала лідером у висловленні солідарності з Україною та її народом, засудивши агресивну війну Російської Федерації проти України та виключивши Російську Федерацію з Організації через її серйозне порушення міжнародного права та статутних зобов’язань. Рада Європи також продемонструвала лідерство у створенні Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, як першого кроку до встановлення комплексної системи відповідальності Російської Федерації за її протиправні дії. Відповідно до своєї непохитної рішучості та зосередженості на демократії, правах людини та верховенстві права, Рада Європи має відігравати значну роль у підтримці зусиль з відбудови в Україні, рекомендуючи арешт російських державних активів та їх використання на підтримку відбудови України. Цей курс дій має потрійну мету: зміцнення України, забезпечення відповідальності Російської Федерації та стримування будь-якої іншої майбутньої агресії.
3. Асамблея вважає, що для міжнародної спільноти, яка діє узгоджено, надзвичайно важливо вирішити цю проблему та забезпечити, щоб жертви агресії, Україна та її громадяни, отримали належні їм репарації та щоб існував шлях до справедливості. Як уже закликала Асамблея у своїй Резолюції 2516 (2023) «Забезпечення справедливого миру в Україні та тривалої безпеки в Європі», це передбачатиме створення «комплексного компенсаційного механізму, включаючи міжнародну комісію для розгляду вимог про відшкодування збитків, зареєстрованих у Реєстрі збитків, та компенсаційний фонд для виплати рішень про відшкодування збитків, присуджених комісією, зокрема шляхом конфіскації та іншого використання активів Російської Федерації для оплати збитків, спричинених війною в Україні».
4. Задокументовані збитки, завдані інфраструктурі та економіці України агресією Російської Федерації, сягнули вартості 416 мільярдів доларів США у червні 2023 року. Особливе занепокоєння викликає важке становище тих, хто був змушений тікати з України через війну – за оцінками, 6,2 мільйона осіб, – що є гуманітарною надзвичайною ситуацією само по собі, а також тому, що це створює хвильовий ефект за кордоном, впливаючи на сусідні країни та напружуючи ресурси у більших масштабах. Крім того, за оцінками, приблизно 17,6 мільйонам осіб в Україні потрібна була гуманітарна допомога у 2023 році, причому 5,1 мільйона осіб є внутрішньо переміщеними.
5. Асамблея визнає, що неучасть Російської Федерації у міжнародних врегулюваннях спорів перешкоджає традиційним правовим каналам для забезпечення репарацій. Однак вона підтверджує зобов’язання держави-агресора, Російської Федерації, надати повну компенсацію за шкоду, втрати та збитки, спричинені її міжнародно-протиправними діяннями, включаючи руйнування інфраструктури, загибель людей, економічні труднощі та інші негативні наслідки, відповідно до принципів міжнародного права. У цьому відношенні Асамблея нагадує про Статті Організації Об’єднаних Націй 2001 року про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння, Основні принципи та керівні положення Організації Об’єднаних Націй 2005 року щодо права на правовий захист та репарацію для жертв грубих порушень міжнародного права прав людини та серйозних порушень міжнародного гуманітарного права та Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року «Сприяння відшкодуванню та репарації за агресію проти України», яка визнає необхідність створення міжнародного механізму репарацій.
6. Асамблея зазначає, що кілька країн, які утримують російські державні активи, заморозили загалом приблизно 300 мільярдів доларів США російських державних активів. Заморожені російські державні фінансові активи мають бути надані для відбудови України. Держави, які утримують ці активи, повинні співпрацювати та передати їх міжнародному компенсаційному механізму. Згідно з міжнародним правом, держави мають повноваження запроваджувати контрзаходи проти держави, яка серйозно порушила міжнародне право. Настав час для держав-членів Ради Європи перейти від санкцій до контрзаходів. Асамблея далі зазначає, що контрзаходи спрямовані на те, щоб спонукати державу-порушника припинити свою протиправну поведінку або виконати свої зобов'язання, що випливають з цієї поведінки, такі як виплата компенсації за завдану шкоду. Асамблея наголошує, що легітимність рекомендованих контрзаходів залишається незаперечною в рамках суверенного імунітету.
7. Асамблея визнає тривалий вплив певних російських осіб, яких також називають олігархами, як у внутрішній, так і в міжнародній політиці, сформований їхнім контролем над ключовими галузями промисловості та значними активами за кордоном. Це дозволило їм впливати на різні зацікавлені сторони в європейських країнах. З початку агресії Російської Федерації проти України у 2014 році низка підприємств, що належать цим особам, співпрацювала з російським військово-промисловим комплексом. Зважаючи на цей факт, Європейський Союз, країни G7 та Австралія створили Цільову групу REPO (Russian Elites, Proxies, and Oligarchs – Російські еліти, маріонетки та олігархи) у березні 2022 року. Асамблея вважає, що державам-членам необхідно працювати над подібним механізмом, щоб мати можливість вирішити це питання.
8. Асамблея визнає зусилля держав-членів щодо запровадження санкцій проти російських фізичних осіб та підприємств, які співпрацюють з російським військово-промисловим комплексом, зокрема тих, що працюють у важкій промисловості, яка сприяє виробництву різних видів летального озброєння. Асамблея вважає, що держави-члени повинні розробити механізми для моніторингу потенційних порушень режиму санкцій, заморожування таких активів та подальшої передачі їх до міжнародного фонду для відбудови України, дотримуючись при цьому принципів міжнародного права та поважаючи права приватної власності.
9. Асамблея вважає, що створення під егідою Ради Європи міжнародного компенсаційного фонду, а також компенсаційного механізму, як окремого міжнародного інструменту, уповноваженого розглядати та вирішувати претензії та/або виплачувати компенсацію за шкоду, втрати чи збитки, спричинені міжнародно-протиправними діяннями Російської Федерації в Україні або проти неї, забезпечить структурований спосіб оцінки та компенсації шкоди, завданої різним зацікавленим сторонам через незаконне вторгнення Російської Федерації в Україну. Цей компенсаційний механізм повинен охоплювати низку втрат, включаючи, але не обмежуючись, пошкодження інфраструктури, вплив на навколишнє середовище, економічні втрати, понесені компаніями та інвесторами, а також витрати, пов'язані з прийомом та підтримкою тих, хто був переміщений через агресію, в Україні та за її межами.
10. Асамблея визнає, що російські політики, пропагандисти, олігархи та інші поплічники війни накопичили значні багатства через свої тісні зв'язки з режимом Володимира Путіна та намагаються впливати на внутрішню політику європейських країн, що робить їх співучасниками агресії Російської Федерації проти України. Для забезпечення особистої відповідальності конкретної особи слід застосовувати такі заходи, як заморожування та конфіскація активів та їх спрямування на відбудову України. Пам'ятаючи, що деякі країни вже запровадили нове законодавство або внесли зміни до чинного законодавства, та дотримуючись принципів приватної власності та міжнародного права, державам-членам рекомендується розробити законодавство та правові механізми для конфіскації цих активів.
11. Оскільки вже створений Реєстр збитків здійснює копіткий процес реєстрації українських втрат у рамках підготовки до міжнародного процесу розгляду претензій, країни, які заморозили російські активи, повинні передати ці активи до міжнародного компенсаційного фонду. Для ефективного розгляду процесу претензій має бути створена міжнародна комісія з розгляду вимог про відшкодування збитків, зареєстрованих у реєстрі.
12. З огляду на ці міркування, Асамблея:
12.1 закликає держави-члени Ради Європи та відповідні держави-нечлени приєднатися до Реєстру збитків, якщо вони ще цього не зробили;
12.2 закликає до створення міжнародного компенсаційного механізму під егідою Ради Європи для всебічного відшкодування збитків, завданих фізичним та юридичним особам, включаючи Державу Україна, через протиправні дії Російської Федерації з її вторгненням в Україну;
12.3 закликає держави-члени та держави-нечлени Ради Європи, які утримують російські державні активи, активно співпрацювати у негайній передачі цих активів до створеного міжнародного компенсаційного механізму, підтримує зусилля Європейського Союзу та Сполучених Штатів та закликає їх та G7 діяти без зволікань у вжитті всіх необхідних кроків для забезпечення того, щоб усі активи Російської Федерації, які перебувають під їхнім контролем, були надані для відновлення та відбудови України;
12.4 наполягає на тому, що відбудова України потрібна негайно, не чекаючи закінчення агресії, і тому закликає до створення міжнародного трастового фонду з чітким терміном для впровадження цього механізму, до якого будуть депоновані всі російські державні активи, які утримуються державами-членами та державами-нечленами Ради Європи, забезпечуючи прозорість, підзвітність та справедливість у виплаті коштів, які мають бути використані для компенсації Україні та фізичним та юридичним особам, постраждалим від російської агресії в Україні;
12.5 закликає до створення неупередженої та ефективної міжнародної комісії з претензій, яка діє відповідно до визнаних судових норм, для розгляду претензій, поданих Україною, постраждалими організаціями та фізичними та юридичними особами, які вимагають репарацій за шкоду, завдану агресією Російської Федерації;
12.6 наголошує на надзвичайній важливості дотримання встановлених міжнародних правових стандартів та принципів при передачі та управлінні замороженими російськими активами, забезпеченні справедливості та пропорційності, а також захисті прав усіх постраждалих сторін, як це гарантовано Європейською конвенцією про права людини (ЄТЗ № 5) та/або іншими міжнародними інструментами права прав людини;
12.7 підтримує застосування контрзаходів, як це викладено в рамках міжнародного права, щоб спонукати Російську Федерацію до виконання своїх міжнародно-правових зобов’язань та відповідальності;
12.8 пропонує державам, стурбованим порушеннями зобов'язань erga omnes, брати активну участь у компенсаційному механізмі, таким чином сприяючи зусиллям, спрямованим на припинення порушень та забезпечення справедливих репарацій для постраждалих фізичних та юридичних осіб, а також Держави Україна;
12.9 заохочує спільні зусилля держав-членів, міжнародних організацій та всіх відповідних зацікавлених сторін для прискорення процесу відбудови та забезпечення всеосяжної компенсації за багатогранну шкоду, спричинену агресивною війною Російської Федерації, у тому числі шляхом розгляду інших додаткових або альтернативних пропозицій, таких як конфіскація приватних активів після засудження за кримінальний злочин за порушення санкцій, запровадження податку на надприбутки на відсотки або прибутки, отримані від заморожених російських державних активів, або використання цих активів як застави для кредитів Україні;
12.10 закликає держави-члени, міжнародні організації та всі відповідні зацікавлені сторони продовжувати працювати над розширенням списку осіб та компаній, які перебувають під санкціями та які прямо чи опосередковано пов'язані з російською оборонною промисловістю, особливо у металургійній та інших видах важкої промисловості, та тих, хто сприяє розвитку російського військово-промислового комплексу;
12.11 закликає до об'єднаного та рішучого фронту проти агресії, наголошуючи на спільній відповідальності міжнародної спільноти за дотримання глобальних норм, запобігання порушенням міжнародного права та сприяння тривалому миру та стабільності.