Роль санкцій у протидії агресивній війні Російської Федерації проти України
1. Агресія Російської Федерації проти України, яка розпочалася у 2014 році та переросла у неспровоковане повномасштабне військове вторгнення в Україну у 2022 році, є серйозним порушенням міжнародного права, що стало підставою для виключення Російської Федерації з Ради Європи. Солідаризуючись з Україною та її народом, Парламентська асамблея підтверджує своє рішуче засудження агресивної війни Російської Федерації проти України, а також незліченних протиправних дій та порушень міжнародного права, скоєних Російською Федерацією.
2. Агресивна війна Російської Федерації проти України має бути зупинена, а всі відповідальні мають бути притягнуті до відповідальності за свої злочини. Асамблея вітає прогрес, досягнутий у створенні комплексної системи відповідальності, що призвело, як перший крок, до створення Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (Реєстр), під егідою Ради Європи. Асамблея наголошує на необхідності забезпечити, щоб Реєстр також включав усі збитки, завдані тимчасово окупованим територіям.
3. Асамблея закликає до швидкого завершення системи відповідальності шляхом створення компенсаційного механізму та спеціального трибуналу для розслідування та притягнення до відповідальності політичного та військового керівництва Російської Федерації за злочин агресії. Міжнародний компенсаційний механізм має бути насамперед спрямований на компенсацію громадянам, у тому числі тим, хто був змушений переселитися з тимчасово окупованих територій. Асамблея закликає якнайшвидше розпочати консультації щодо проєкту угоди між Радою Європи та Урядом України про створення спеціального трибуналу за злочин агресії Російської Федерації проти України, включаючи його статут, а також щодо можливого проєкту розширеної часткової угоди, яка регулюватиме умови підтримки такого трибуналу, його фінансування та інші адміністративні питання.
4. Асамблея вже визнала, що для припинення агресивної війни Російської Федерації проти України необхідний широкий спектр правових, політичних та дипломатичних заходів. Таким чином, вона зайняла чітку позицію на користь санкцій проти Російської Федерації та ключових діячів режиму Володимира Путіна, зокрема у своїх Резолюції 2506 (2023), Резолюції 2529 (2024) та Резолюції 2539 (2024). Асамблея підтверджує рекомендації, що містяться в них, а також у її Резолюції 2252 (2019) «Сергій Магнітський та інші – боротьба з безкарністю шляхом цільових санкцій» та Резолюції 2542 (2024) «Санкції проти осіб, включених до «списку Кара-Мурзи», в яких вона закликає всі держави, які ще не ухвалили закони про цільові санкції типу Магнітського, зробити це без подальшого зволікання. Асамблея також підтверджує свій заклик до держав-членів Ради Європи визнати нинішній російський режим терористичним, як зазначено в Резолюції 2463 (2022) «Подальша ескалація агресії Російської Федерації проти України».
5. Асамблея визнає, що пропаганда та дезінформація, поширювані російськими ЗМІ, слугують інструментом ведення війни, який використовується як на території Російської Федерації, так і за кордоном, особливо у так званих країнах глобального півдня. Канали, які використовує держава-агресор для впливу на зовнішній світ, мають бути піддані санкціям. Для досягнення цього санкції мають бути накладені на окремих пропагандистів, які просувають ідеологію «Русского міра» та розпалюють війну та ненависть проти України.
6. Зважаючи на нездатність Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй застосувати статтю 41 Статуту Організації Об’єднаних Націй, оскільки держава-агресор Росія є постійним членом Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, коаліція держав та Європейський Союз запровадили та регулярно оновлюють безпрецедентний набір обмежувальних заходів, спрямованих на притягнення до відповідальності влади, еліт Російської Федерації та їхніх спільників за їхні протиправні дії, а також на перешкоджання спроможності Російської Федерації вести агресивну війну проти України шляхом націлювання на її військовий та економічний сектори. Крім того, санкції були накладені проти Білорусі у відповідь на її участь в агресивній війні Російської Федерації проти України, а також проти Ірану у зв'язку з виробництвом та постачанням безпілотників, які використовуються російськими військовими в Україні. Запровадження санкцій сприяє зусиллям з відновлення справедливості, припинення страждань та стримування держави-агресора Росії від будь-якої спокуси подальшого розширення її військової загрози в Європі.
7. Серед найбільш значущих обмежувальних заходів проти Російської Федерації є запровадження обмеження ціни на нафту та заходів експортного контролю, а також конкретні цільові санкції проти фізичних та юридичних осіб, безпосередньо залучених до агресивної війни Російської Федерації проти України. Завдяки цим санкціям Російська Федерація втратила 113 мільярдів доларів США доходів, пов'язаних з експортом нафти, що значно скоротило надходження іноземної валюти. Санкції також суттєво обмежили доступ Російської Федерації до товарів і технологій, які є критично важливими для її військової промисловості.
8. Незважаючи на ці результати, Асамблея стурбована тим, що ефективність системи санкцій послаблюється прогалинами та лазівками, які використовуються російською владою та особами, проти яких запроваджені санкції, для обходу обмежень. Щоб обійти обмеження ціни на нафту, наприклад, російська влада зібрала «тіньовий флот» старих суден, які працюють під різними прапорами і становлять серйозну екологічну небезпеку через їхнє погане обслуговування та неадекватне страхове покриття. Обсяг торгівлі Російської Федерації з такими країнами, як Китай, Іран, Казахстан та Киргизстан, різко зріс, як і з деякими державами-членами Ради Європи. Докази свідчать, що це зростання пов'язане з реекспортом чутливих товарів, що походять з країн, які запровадили санкції, незважаючи на існуючу заборону.
9. Асамблея звертає увагу на інші критичні сектори економіки Російської Федерації, які потребують санкційного впливу. Наприклад, російський скраплений природний газ все ще потрапляє на європейський ринок, складаючи близько 15% від загального обсягу постачання. Лише у 2023 році Російська Федерація заробила 99 мільярдів доларів США від постачання газу.
10. Особливу увагу слід приділити російським сталевим слябам (напівфабрикатам для прокату в лист або рулон), чавуну та залізорудній продукції. Наприклад, лише у листопаді та грудні 2023 року російські сляби надійшли до Європейського Союзу за ціною, значно нижчою за ринкову (450 євро за тонну замість 600 євро за тонну, за даними Європейської асоціації виробників сталі (EUROFER)). Це один із ключових секторів російської економіки, який, за оцінками, становить 3% валового внутрішнього продукту (ВВП) країни, або приблизно 60 мільярдів доларів США щорічно. Це призводить до цінового демпінгу, затримуючи зелений перехід та стимулюючи економіку Російської Федерації, яка фінансує свою агресивну війну проти України.
11. З огляду на ці міркування, Асамблея вважає, що необхідні термінові та рішучі дії для підвищення ефективності системи санкцій, беручи до уваги досвід, накопичений дотепер. Тому Асамблея закликає держави-члени та нечлени Ради Європи розглянути наступні заходи для посилення та розширення спектру запроваджених санкцій:
11.1 посилити дотримання обмеження ціни на нафту шляхом складання переліку суден «тіньового флоту», зібраного Російською Федерацією та її спільниками, їхньої заборони та встановлення білого списку брокерів, уповноважених надавати інформацію щодо транзакцій в рамках обмеження ціни;
11.2 забезпечити, щоб інші стратегічні джерела російських доходів також підпадали під санкції, включаючи скраплений природний газ та трубопровідний газ, а також сільськогосподарську, металургійну та ядерну промисловість, заборонивши як прямий імпорт, так і перепродаж відповідної продукції;
11.3 заборонити експорт критичної сировини, промислових товарів для поля бою та товарів подвійного призначення до Російської Федерації, особливо тих, що можуть сприяти військовим зусиллям, та перешкоджати доступу до їхніх транспортних вузлів, послуг та фінансової допомоги всім перевізникам, які транспортують ці товари до Російської Федерації;
11.4 заборонити всім російським та білоруським банкам доступ до міжнародної системи обміну фінансовими повідомленнями Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication (SWIFT) та закликати банки припинити діяльність у Російській Федерації;
11.5 розширити список осіб, проти яких запроваджено санкції, щоб включити також осіб, безпосередньо відповідальних за переслідування та жорстоке поводження з Володимиром Кара-Мурзою та участь у них; переслідування, жорстоке поводження та смерть Олексія Навального; депортацію, примусове переміщення та невиправдану затримку в репатріації українських дітей; та знищення українських міст і селищ, таких як Маріуполь, Бахмут, Авдіївка та Мар'їнка;
11.6 забезпечити, щоб російські компанії у військовому та оборонному секторах, особливо ті, що виробляють зброю, а також їхні власники та керівники, підпадали під санкції;
11.7 розглянути наявні правові підстави, щоб також накласти санкції на членів сімей осіб, проти яких запроваджено санкції;
11.8 посилити та розширити заборону на засоби масової інформації, що транслюють російську пропаганду, забезпечуючи виконання цієї заборони та запровадження відповідних штрафних санкцій у разі недотримання.
12. Данські протоки здебільшого розташовані у межах територіальних вод Данії та є точкою проходу приблизно для однієї третини російського експорту нафти. Згідно з міжнародним правом, Данія не може перешкоджати транзиту іноземних суден через Данські протоки, якщо вони не виявляють порушення екологічних норм. Водночас санкції Європейського Союзу також поширюються на територіальні води його держав-членів. Тому Асамблея закликає владу Данії, у співпраці з іншими державами та відповідними міжнародними суб’єктами, скликати групу для обговорення заходів, які Данія може застосувати, відповідно до міжнародного права, щоб запобігти використанню суднами свободи судноплавства в Данських протоках для обходу системи міжнародних санкцій.
13. Вітаючи рішення Європейської Ради від 8 травня 2024 року про використання непередбачених прибутків від заморожених активів Центрального банку Росії для підтримки відновлення та військової оборони України, Асамблея підтверджує свій заклик вивчити всі доступні правові можливості для конфіскації заморожених російських активів та нарахованих на них відсотків і спрямувати їх на компенсацію українським громадянам, відновлення зруйнованих міст та регіонів та відбудову України.
14. Ефективність режиму санкцій також слід покращити шляхом збільшення кількості країн-учасниць, посилення їхньої координації та зменшення правових прогалин та лазівок. З цією метою Асамблея закликає держави-члени та нечлени Ради Європи:
14.1 приєднатися до коаліції країн, які запроваджують обмежувальні заходи щодо Російської Федерації, якщо вони ще цього не зробили;
14.2 розширити та спростити заходи експортного контролю, зокрема шляхом створення координаційного механізму для багатостороннього експортного контролю, встановлення більш надійних систем відстеження та перевірки, щоб запобігти потраплянню санкційних товарів та матеріалів на світові ринки через непрямі канали, та шляхом посилення збору, доступності та обміну відповідними митними та банківськими даними;
14.3 підвищити корпоративну відповідальність шляхом:
14.3.1 встановлення кодексів корпоративної відповідальності, що перешкоджають торгівлі з Російською Федерацією, безпосередньо або через треті країни, у стратегічних секторах, критично важливих для її військових зусиль;
14.3.2 надання чіткіших вказівок щодо режиму санкцій приватному сектору, особливо стосовно «пункту про відсутність Росії» («No Russia clause»), запровадженого для експортерів Європейського Союзу;
14.3.3 запровадження систем належної обачності для відстеження повного маршруту свого експорту;
14.3.4 запровадження кримінальної відповідальності для корпоративних керівників компаній, причетних до порушення та обходу санкцій;
14.3.5 підвищення ефективності інспекцій та розслідувань;
14.4 боротися з обходом санкцій, який полегшується дочірніми компаніями, що працюють у третіх країнах, притягуючи материнські компанії до глобальної відповідальності;
14.5 створити та опублікувати реєстр фізичних та юридичних осіб, які діють під їхньою юрисдикцією та підтримують зусилля Російської Федерації у її агресивній війні проти України;
14.6 створити та опублікувати реєстр фізичних та юридичних осіб, які діють під їхньою юрисдикцією та причетні до порушення та обходу санкцій;
14.7 розширити та диверсифікувати застосування вторинних санкцій для націлювання на країни, організації та осіб, які сприяють порушенню та обходу санкцій;
14.8 припинити фінансову допомогу та всі види підтримки тим країнам, організаціям та особам, які підтримують Російську Федерацію у її агресивній війні проти України;
14.9 розглянути можливість дзеркального застосування того ж спектру та характеру обмежувальних заходів до найближчих союзників Російської Федерації, таких як Білорусь, Іран, Північна Корея та їхніх еліт;
14.10 покращити багатосторонню співпрацю з метою забезпечення гармонізації відповідних національних законодавств, усунення правових лазівок, що сприяють обходу санкцій, безперервного обміну інформацією та найкращими практиками, а також проведення спільних інспекцій та розслідувань;
14.11 посилити фінансові, людські та технічні можливості національних органів влади, відповідальних за виконання санкцій, щоб вони мали достатньо засобів для належного та ефективного виконання своїх завдань;
14.12 посилити штрафні санкції, які застосовуються за обхід санкцій;
14.13 підвищити обізнаність громадськості через комунікаційну стратегію, яка пояснює важливість санкцій європейським громадянам та уточнює їхню мету, що, зрештою, полягає у мінімізації економічної могутності держави-агресора Росії та, отже, у зменшенні її спроможності вести свою агресивну війну та скоювати воєнні злочини;
14.14 надати підтримку тим незалежним засобам масової інформації, які активно протидіють російським пропагандистським зусиллям.
15. Щоб усунути безпечні притулки та забезпечити більш однорідну правову базу щодо криміналізації порушення та обходу санкцій, Асамблея настійно закликає держави-члени Європейського Союзу прискорити включення до свого національного законодавства положень, що містяться в Директиві (ЄС) 2024/1226 Європейського Парламенту та Ради від 24 квітня 2024 року про визначення кримінальних правопорушень та покарань за порушення обмежувальних заходів Союзу та внесення змін до Директиви (ЄС) 2018/1673.
16. Крім того, кандидати на членство в Європейському Союзі повинні забезпечити відповідність свого національного законодавства положенням, що містяться в Директивах 2024/1226 та 2018/1673, та загалом рішенням, ухваленим у рамках Спільної зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу. Асамблея закликає Європейський Союз розглядати це узгодження як необхідну умову для продовження процедур переговорів про членство.
17. У грудні 2022 року Європейська Комісія вирішила призначити Міжнародного спеціального посланника з питань імплементації санкцій ЄС, щоб забезпечити постійний діалог із третіми країнами для уникнення обходу чи порушення санкцій. Асамблея закликає Європейський Союз посилити ці дипломатичні зусилля, особливо з третіми країнами, які ще не запроваджують обмежувальних заходів проти Російської Федерації, шляхом визначення можливих стимулів для них, щоб вони це зробили.
18. Щодо спортивних санкцій, Асамблея висловлює жаль з приводу рішення Міжнародного олімпійського комітету дозволити російським та білоруським спортсменам брати участь в Олімпійських іграх у Парижі 2024 року як індивідуальним нейтральним спортсменам, що суперечить її заклику повністю заборонити їхню участь, висловленому в Резолюції 2507 (2023) «Агресивна війна проти України – Участь російських та білоруських спортсменів в Олімпійських та Паралімпійських іграх у Парижі 2024 року?».
19. Асамблея вітає та заохочує ініціативи, вжиті Радою Європи щодо питання санкцій, у тому числі через роботу Комітету юридичних радників з міжнародного публічного права (CAHDI) та моніторингову діяльність Комітету експертів з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (MONEYVAL), а також проєкт Інструменту технічної підтримки Ради Європи-ЄС щодо «Ефективної імплементації режиму санкцій та посиленої транскордонної співпраці в державах-членах ЄС».