Військова агресія Російської Федерації проти України: необхідність забезпечення відповідальності та уникнення безкарності
1. Більш ніж через одинадцять років після її початку незаконна, неспровокована та невиправдана Військова агресія Російської Федерації проти України продовжує вирувати, завдаючи нескінченної шкоди та страждань Україні та її народу. Багато протиправних дій, вчинених Російською Федерацією, включаючи сам акт агресії, спробу анексії українських територій та спробу вчинення геноциду проти української нації, – про що свідчить, зокрема, депортація українських дітей, систематичне знищення культурної ідентичності та цілеспрямовані масові вбивства цивільних осіб, – порушують зобов'язання erga omnes та імперативні норми загального міжнародного права. Таким чином, ці дії зачіпають не лише Україну, але й усю міжнародну спільноту і тягнуть за собою обов'язок для всіх держав співпрацювати, щоб покласти край таким серйозним порушенням міжнародного права та уникнути безкарності. Нездатність забезпечити відповідальність за ці дії підірве багатосторонній порядок, заснований на міжнародному праві, створивши передумови для їх повторення у майбутньому, та спричинить серйозну загрозу підтримці міжнародного миру та безпеки.
2. Посилаючись на свої попередні Резолюції 2436 (2022), 2482 (2023) та 2556 (2024), Парламентська асамблея висловлює свою повну підтримку всім існуючим механізмам притягнення до відповідальності, які займаються наслідками агресії: українським органам прокуратури та судової влади; органам прокуратури та судової влади інших держав на основі універсальної юрисдикції; Міжнародному кримінальному суду (МКС); Європейському суду з прав людини; та іншим органам, таким як Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування подій в Україні та Міжнародний центр з переслідування за злочин агресії проти України.
3. Рада Європи, рушійною силою якої є Асамблея, невпинно працювала над створенням більш всеосяжної системи відповідальності та правосуддя для України, у тому числі шляхом створення Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (Реєстр) на Рейк'явікському саміті у 2023 році, пропозиції про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та участі в консультаціях Основної групи зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, дій, спрямованих на забезпечення повернення українських дітей, включаючи призначення Спеціального посланника Генерального секретаря, а також, зовсім недавно, участі у переговорах щодо створення міжнародної комісії з розгляду позовів.
4. Під час переговорів з адміністрацією Сполучених Штатів Америки у березні 2025 року Україна висловила готовність прийняти пропозицію США про запровадження негайного, тимчасового тридцятиденного повного припинення вогню, яке може бути продовжене за взаємною згодою сторін, і яке підлягає прийняттю та одночасному впровадженню Російською Федерацією. Україна прийняла пропозицію США без додаткових умов, і Російська Федерація повинна прийняти її без додаткових умов. Крім вирішення таких питань, як часткове припинення вогню на об'єктах енергетичної та критичної інфраструктури та безпечна навігація в Чорному морі, угода, досягнута між Сполученими Штатами та Україною з 23 по 25 березня 2025 року в Ер-Ріяді, підтвердила відданість конкретним гуманітарним заходам безпеки, спрямованим на зменшення шкоди цивільному населенню та сприяння діалогу. Хоча Україна продемонструвала свою добросовісність та готовність дотримуватися цих зобов'язань, Російська Федерація неодноразово порушувала узгоджені умови часткового припинення вогню та продовжувала свої військові атаки проти України, включаючи ракетні удари по цивільній інфраструктурі, що призвело до жертв серед цивільного населення, зокрема у Києві, Харкові та Кривому Розі, а також в інших містах та регіонах, що додатково демонструє її небажання брати участь у справжніх мирних зусиллях. Асамблея вітає відданість США і вважає, що будь-які мирні переговори повинні безумовно вирішувати людський вимір війни, включаючи звільнення незаконно затриманих Російською Федерацією цивільних осіб та взаємне звільнення та репатріацію всіх військовополонених, за формулою «всіх на всіх», а також безпечне повернення та реінтеграцію дітей, незаконно депортованих до Російської Федерації та Білорусі або примусово переміщених на тимчасово окуповані Російською Федерацією українські території.
5. Асамблея бере до відома поточні переговори між Україною та Сполученими Штатами щодо можливої угоди про мінеральні ресурси. Вона підкреслює важливість забезпечення того, щоб будь-яка така угода відповідала зобов'язанням України щодо інтеграції до Європейського Союзу, зокрема щодо економічного суверенітету та дотримання правил конкуренції та єдиного ринку Європейського Союзу.
6. Асамблея підкреслює, що припинення статусу тимчасового захисту для українців має залежати від встановлення тривалого, справедливого та всеосяжного миру в Україні. Передчасне припинення цього статусу лише на основі припинення вогню або тимчасового перемир'я може наразити українців на постійні ризики та нестабільність. Тому Асамблея закликає держави-члени забезпечити, щоб будь-які зміни до статусу захисту ґрунтувалися на перевірених та тривалих мирних угодах, тим самим гарантуючи благополуччя та безпеку переміщених українців.
7. Асамблея вважає, що продовження або відродження проєкту трубопроводів Nord Stream 1 і 2 є неприйнятним. Такі дії посилять залежність Європи від російських енергоресурсів, підриваючи енергетичну безпеку Європейського Союзу та суперечачи його стратегічній меті диверсифікації джерел постачання енергії. Асамблея закликає всі держави-члени протистояти будь-яким зусиллям з відновлення проєкту, наголошуючи на важливості єдності та стійкості проти геополітичного тиску, пов'язаного з енергетикою.
8. Асамблея наголошує, що будь-які можливі майбутні мирні переговори не повинні ставити під загрозу зобов'язання притягнути Російську Федерацію та тих, хто відповідає за її злочини та порушення міжнародного права, до повної відповідальності. Відповідно до Резолюції 2588 (2025) «Європейська відданість справедливому та тривалому миру в Україні», Асамблея вважає, що для того, щоб бути тривалим та всеосяжним, мир має бути справедливим та ґрунтуватися на принципах міжнародного права, включаючи повагу до територіальної цілісності та суверенітету, а також прав людини. Будь-яке остаточне врегулювання не повинно призвести до безкарності.
9. У цьому контексті Асамблея вітає успішний результат зустрічі основної групи у Страсбурзі з 19 по 21 березня 2025 року та завершення необхідних юридичних документів для створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України в рамках Ради Європи після майже двох років консультацій. Узгоджені тексти включають проєкт двосторонньої угоди між Україною та Радою Європи, проєкт статуту спеціального трибуналу та проєкт розширеної часткової угоди щодо управління спеціальним трибуналом. Ці три документи тепер подані на політичний розгляд в Україні та в державах, що беруть участь в основній групі. Участь у розширеній частковій угоді буде відкритою для держав-нечленів, що забезпечить крос-регіональну підтримку та міжнародну легітимність. Асамблея вважає, що модель спеціального трибуналу, передбачена основною групою, за участю міжнародних суддів та застосуванням міжнародного права, містить ознаки, які роблять його достатньо міжнародним. Створюючи такий трибунал, Рада Європи не лише підтримає свою державу-члена, Україну, у її зусиллях із забезпечення відповідальності, але й підтримає міжнародний правовий порядок, виходячи з того, що «прагнення до миру, заснованого на справедливості та міжнародній співпраці, є життєво важливим для збереження людського суспільства та цивілізації», як нагадується у преамбулі до її Статуту (ETS № 1).
10. Асамблея висловлює надію, що фінальні тексти щодо спеціального трибуналу врахують деякі її вимоги, викладені у попередніх резолюціях, зокрема щодо функціональних імунітетів, визначення злочину агресії, судових процесів заочно, права на справедливий судовий розгляд та співпраці з МКС. Щодо часової юрисдикції, Асамблея посилається на свої Резолюції 2482 (2023) та 2556 (2024) і підтверджує, що повномасштабне вторгнення, розпочате 24 лютого 2022 року, є продовженням війни агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалася 20 лютого 2014 року. Будь-який компроміс, досягнутий з інших питань, слід розуміти як такий, що не підриває здатність спеціального трибуналу ефективно розслідувати та карати злочин агресії і не завдає шкоди поточному стану та майбутньому розвитку міжнародного права. Асамблея наголошує, що юрисдикція спеціального трибуналу має поширюватися на ймовірні злочини агресії, скоєні так званим білоруським керівництвом, а також військовим та політичним керівництвом Північної Кореї.
11. Асамблея щиро вітає початок у Гаазі, з 24 по 26 березня 2025 року, офіційних переговорів щодо міжнародного договору про створення комісії з розгляду позовів для України в рамках міжурядового переговорного комітету, за участю понад 50 держав з різних континентів та Європейського Союзу. Це важливий крок до створення другого компонента всеосяжного компенсаційного механізму, як неодноразово закликала Асамблея у своїх попередніх резолюціях та як передбачено Статутом Реєстру збитків. Асамблея вважає, що найкращою моделлю для створення такої комісії була б відкрита конвенція Ради Європи, яка могла б забезпечити необхідну крос-регіональну підтримку, користуючись при цьому лідерством та експертним досвідом Організації у цій сфері.
12. Щодо забезпечення компенсації за збитки, завдані агресією, Асамблея зазначає, що внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну загальна вартість реконструкції та відновлення в Україні протягом наступних десяти років, станом на 31 грудня 2024 року, була оцінена в 506 мільярдів євро. Вона також нагадує, що кілька держав-членів та держав, що не є членами Ради Європи, вирішили іммобілізувати приблизно 300 мільярдів доларів США російських державних активів як частину санкцій, ухвалених у відповідь на повномасштабне вторгнення. Однак вона з занепокоєнням зазначає, що термін дії рішення про заморожування важливої частини цих активів закінчиться, якщо його не буде поновлено Радою Європейського Союзу кожні шість місяців, що дозволить Російській Федерації використати повернення цих активів для фінансової підтримки своєї війни проти України, а також її нападу на європейську безпеку та міжнародний правовий порядок.
13. З огляду на ці міркування, щодо спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, Асамблея:
13.1 закликає всі держави та міжнародних партнерів, які брали участь в основній групі, негайно досягти фінальної політичної угоди щодо проєктів текстів (проєкт двосторонньої угоди між Україною та Радою Європи, проєкт статуту спеціального трибуналу та проєкт розширеної часткової угоди) та прагнути створення спеціального трибуналу незалежно від розвитку будь-яких мирних переговорів;
13.2 закликає Генерального секретаря Ради Європи та Уряд України укласти двосторонню угоду про створення спеціального трибуналу після завершення необхідних внутрішніх процедур, включаючи необхідне та швидке схвалення Комітетом Міністрів;
13.3 закликає всі держави та міжнародних партнерів, які брали участь в основній групі, приєднатися до розширеної часткової угоди після її створення та надати спеціальному трибуналу необхідні інструменти та ресурси, включаючи достатні фінансові внески, висококваліфікованих суддів та персонал, а також угоди про співпрацю, зокрема щодо програм захисту свідків, виконання вироків та звільнення виправданих або засуджених осіб;
13.4 закликає інші держави-члени, держави-спостерігачі та інші держави розглянути можливість стати членами майбутньої розширеної часткової угоди.
14. Щодо інших міжнародних злочинів, таких як геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини, включаючи насильницькі зникнення, Асамблея:
14.1 вітає нещодавню ратифікацію Україною Римського статуту МКС;
14.2 висловлює свою повну підтримку поточним розслідуванням ситуації в Україні, які проводить Офіс Прокурора МКС, та закликає всі держави-члени та інші держави співпрацювати з МКС та виконувати ордери на арешт, видані проти російських підозрюваних, включаючи Володимира Путіна, якщо будь-хто з цих підозрюваних опиниться в межах їхньої юрисдикції;
14.3 засуджує будь-які спроби держав, які не є сторонами Римського статуту, застосувати санкції проти МКС та його персоналу, що може призвести до перешкоджання його роботі та відсутності співпраці з боку деяких держав-учасниць;
14.4 закликає всі держави-члени та інші однодумні держави збільшити свою допомогу Офісу Генерального прокурора України та існуючим міжнародним механізмам притягнення до відповідальності, а також проєктам із забезпечення відповідальності неурядових організацій (НУО) в Україні, шляхом об'єднання ресурсів та заповнення прогалини, залишеної рішенням нової адміністрації США вийти з певних проєктів із забезпечення відповідальності та призупинити міжнародну допомогу;
14.5 відзначає роботу органів прокуратури та судів держав-членів у розслідуванні злочинів, вчинених в Україні на основі принципу універсальної юрисдикції, таких як нещодавній вирок російському громадянину за воєнні злочини в Україні, винесений судом у Фінляндії, та закликає всі держави-члени, законодавство яких передбачає універсальну юрисдикцію, робити те саме, у тісній співпраці з українською владою та МКС або, у разі необхідності, у рамках Агентства Європейського Союзу зі співробітництва у сфері кримінального правосуддя (Євроюст);
14.6 закликає всі держави забезпечити, щоб Російська Федерація та Білорусь були притягнуті до відповідальності за їхнє систематичне застосування тортур та інших форм жорстокого поводження, яким піддавалися та піддаються українські військовополонені, українські цивільні особи та політичні в'язні у Російській Федерації та на тимчасово окупованих українських територіях, а також політичні в'язні в Білорусі, шляхом звернення до механізму врегулювання спорів, передбаченого пунктом 1 статті 30 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання.
15. Щодо міжнародного компенсаційного механізму за збитки, завдані агресією, Асамблея:
15.1 вітає відкриття Реєстром семи нових категорій позовів, включаючи позови щодо зниклих безвісти найближчих членів сім'ї, сексуального насильства, тортур чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження та серйозних тілесних ушкоджень;
15.2 вітає взаємодію Реєстру з НУО, присутніми в Україні та інших країнах, а також національними органами влади та міжнародними партнерами, включаючи Платформу координації громадянського суспільства Реєстру, та закликає Реєстр продовжувати посилювати свою інформаційно-просвітницьку кампанію для потенційних заявників;
15.3 засуджує визнання Російською Федерацією Реєстру «небажаною організацією»;
15.4 вітає початок офіційних переговорів щодо договору про створення комісії з розгляду позовів для України та закликає всі держави-члени, які беруть участь у цих переговорах, швидко працювати над створенням міжнародної комісії з розгляду позовів та підтримати варіант відкритої конвенції Ради Європи, яка забезпечить крос-регіональну участь та повною мірою використає експертний досвід Організації;
15.5 закликає учасників та асоційованих членів Реєстру розширити право на подання позовів, включивши до них ті, що датуються 2014 роком, а не обмежуючись позовами з 24 лютого 2022 року. Це ширше охоплення забезпечить, щоб усі жертви російської агресії, включаючи тих, хто постраждав від анексії Криму, війни на сході України та інших актів агресії, могли добиватися справедливості та компенсації. Для Реєстру важливо точно відобразити повний обсяг дій Російської Федерації протягом останнього десятиліття.
16. Нарешті, щодо заморожених російських активів, Асамблея, підтверджуючи свої Резолюції 2434 (2022), 2482 (2023), 2539 (2024), 2556 (2024) та 2588 (2025):
16.1 вітає рішення інституцій Європейського Союзу спрямувати надзвичайні доходи, отримані від іммобілізованих російських державних активів, для України, а також рішення G7 запропонувати Україні позику в розмірі 50 мільярдів доларів США, забезпечену доходами, отриманими від іммобілізованих російських державних активів;
16.2 вітає ухвалення резолюцій Національною асамблеєю Франції та Європейським парламентом із закликом до перепрофілювання заморожених російських державних активів, та закликає парламенти всіх держав-членів ухвалити подібні резолюції та закликати свої уряди вжити рішучих дій;
16.3 закликає держави-члени та держави, що не є членами Ради Європи, які наразі утримують іммобілізовані російські державні активи, до створення міжнародного компенсаційного фонду, негайно вжити всіх необхідних заходів для того, щоб:
16.3.1 передати ці активи до міжнародного трастового фонду як надзвичайну, законну та пропорційну відповідь на триваюче порушення Російською Федерацією зобов'язань, що випливають з імперативних норм загального міжнародного права, та її відверту відмову відшкодувати збитки, завдані Україні та її народу;
16.3.2 забезпечити належний захист будь-якої держави чи недержавного суб'єкта, який може постраждати від можливих негативних наслідків передачі цих активів, та, у разі необхідності, компенсувати будь-які безпосередньо пов'язані з цим втрати;
16.3.3 забезпечити, щоб передані активи інвестувалися та управлялися для кінцевої вигоди жертв агресії, насамперед Держави Україна та її громадян, до остаточного розподілу;
16.4 закликає Європейський Союз, його держави-члени та інші держави зберігати та посилювати чинні санкції проти Російської Федерації, її союзників, суб'єктів та осіб, які підтримують агресію або отримують від неї вигоду, доки Російська Федерація не припинить свою агресію проти України та не виконає своїх міжнародних зобов'язань;
16.5 закликає Європейський Союз, його держави-члени та інші держави запровадити та посилити вторинні санкції проти осіб, суб'єктів та юрисдикцій, які сприяють обходу санкцій, запроваджених у відповідь на агресію Російської Федерації;
16.6 закликає держави-члени та інституції Європейського Союзу запровадити санкції проти Групи НЛМК (ПАТ «Новолипецький металургійний комбінат», ТОВ «ВІЗ-Сталь», АТ «Стойленський гірничо-збагачувальний комбінат») та інших через їхню триваючу співпрацю з оборонною промисловістю Росії.