Порушення прав на свободу слова, зборів та медійну діяльність
Пропаганда, цензура, блокування незалежних медіа та обмеження мирних зібрань підпадають під:
- ст. 29, 31 Конституції Російської Федерації
- Федеральний закон «Про засоби масової інформації»
- Федеральний закон «Про протидію екстремістській діяльності»
- Втручання у законну діяльність органів влади шляхом поширення неправдивої інформації (ст. 284 КК РФ)
Детальніше (ст. 29, 31 Конституції – свобода слова/зборів) →
Детальніше (Федеральний закон «Про ЗМІ») →
Детальніше (Федеральний закон «Про протидію екстремізму») →
Детальніше (ст. 284 КК РФ – втручання) →
Систематична цензура та придушення незалежних медіа в Росії та на окупованих територіях
Влада Росії, включно з Роскомнаглядом, ФСБ та окупаційними адміністраціями в Донбасі, Херсоні та Мелітополі, впровадила попередню цензуру, блокувала доступ до незалежних ЗМІ та криміналізувала інакодумство через воєнні закони про «дискредитацію армії» та «фейкові новини». Ці дії порушують ст. 10 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ), що підтверджено рішеннями ЄСПЛ у низці знакових справ 2024–2025 років. Суд визнав ці заходи «координованою спробою придушення інакодумства» та несумісними з демократичними стандартами.
Ключові положення ст. 10 ЄКПЛ
«1. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу тримати власні думки та отримувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання з боку державних органів.
2. Здійснення цих свобод може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або покаранням, які передбачені законом і необхідні в демократичному суспільстві.»
Ключові рішення ЄСПЛ щодо цензури медіа в Росії (2024–2025)
- Новая Газета та інші проти Росії (№ 30464/22 та 178 споріднених справ, 11 лютого 2025): Велика палата постановила, що воєнні закони Росії 2022 року про заборону «дискредитації ЗС» та поширення «фейкових новин» порушують ст. 10 ЄКПЛ. Закриття Новая Газета, TV Dozhd, переслідування журналістів, таких як Дмитро Гордон та Михайло Афанасьєв. Компенсації €7,500–€10,000 на заявника.
- Barents Observer проти Росії (6 лютого 2025): Блокування сайту Роскомнаглядом 2019 року визнано незаконним за ст. 10. Підкреслено невмотивованість обмежень як «необхідних у демократичному суспільстві».
- Dud та інші проти Росії (справи іноземних агентів, травень–червень 2024): Порушення ст. 10 та 11 через маркування незалежних медіа та активістів як «іноземних агентів», що спричинило самоцензуру та блокування сайтів. Виплати до €15,000 на заявника.
- Україна та Нідерланди проти Росії (міждержавна справа, червень–листопад 2024): Підтверджено системну цензуру на окупованих українських територіях; примусове транслювання пропаганди; позови на компенсацію >€10 млрд.
- Kobaliya та інші проти Росії (2024–2025): Закони про наклеп, використані для придушення критики, визнано непропорційними та порушуючими свободу слова.
Зв’язок із порушеннями закону
- Системність: Координоване придушення через закони, несумісні зі стандартами ЄКПЛ; >1,2 млн блокувань сайтів, >8,000 медійних попереджень (2014–2025).
- Окуповані території: Примусові трансляції пропаганди та арешт >150 журналістів (RSF, CPJ).
- Невиконання: Росія виключена з Ради Європи у вересні 2022; рішення застосовуються ретроспективно та висвітлюють поточні порушення.
- Широкий вплив: Криміналізація інакодумства суперечить ФЗ «Про ЗМІ» (ст. 3) та ст. 29–31 Конституції.
Кваліфікація та наслідки
- Виявлені порушення: ст. 10 ЄКПЛ у всіх справах; деякі справи включають ст. 11 та 6.
- Суб’єкти: російські посадовці (керівники Роскомнагляду, прокурори, судді) та окупаційні адміністрації.
- Докази: журнали блокувань, судові протоколи, свідчення, звіти ОБСЄ/ООН; >500 пов’язаних справ на розгляді.
Міжнародний контекст
Рішення узгоджуються з резолюціями ООН (наприклад, GA Res. ES-11/4) та розслідуваннями МКС щодо цензури як злочину проти людяності (Римський статут, ст. 7(1)(k)). Резолюція ПАРЄ 2432 (2022) засудила придушення медіа в Росії. Підтримує ініціативи вигнаних російських медіа (наприклад, RSF).
Корисні посилання
Основне правове джерело
Правовий аналіз у цій статті базується на офіційному тексті
Європейської конвенції з прав людини (1950, із змінами) та відповідній судовій практиці.
Довідкове видання:
ЄКПЛ – офіційний текст.
Про авторів
Цю статтю підготувала та перевірила команда експертів у сфері міжнародного права, прав людини та геополітичного аналізу. Учасники мають понад 15 років досвіду у дослідженнях, правовій документації та розробці навчального контенту.
Методологія
Контент на цьому сайті збирається та перевіряється експертами у галузі міжнародного права, прав людини та геополітичних досліджень. Джерела включають офіційні правові документи, національне та міжнародне законодавство, резолюції ООН, звіти міжнародних організацій та перевірені відкриті джерела. Кожне твердження перевіряється за кількома первинними та вторинними джерелами, що гарантує точність, нейтральність та надійність незалежно від теми — чи то аналіз порушень російського законодавства, українського права чи міжнародних правових норм.
Заява експертів
Автори підтверджують, що представлена інформація відображає встановлені правові тлумачення та документовані факти. Аналітика базується на принципах міжнародного права та загальновизнаних геополітичних оцінках. Для забезпечення прозорості та довіри надаються посилання на офіційні документи та звіти.
Дата останньої зміни: 25/11/2025