Звіт за Московським механізмом (2022)

II. Вступ та Мандат

2 червня 2022 року делегації 45 держав-учасниць ОБСЄ (Австрія, Албанія, Андорра, Бельгія, Болгарія, Боснія та Герцеговина, Велика Британія, Вірменія, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Ісландія, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Кіпр, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Північна Македонія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Сербія, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія та Швеція), після консультацій з Україною, застосували Московський механізм ОБСЄ відповідно до пункту 8 Московського документа, щоб “розглянути, розвинути та ґрунтуватися на висновках звіту Московського механізму, отриманого державами-учасницями ОБСЄ 12 квітня 2022 року , який стосується “впливу вторгнення Російської Федерації та актів війни, підтриманих Білоруссю, на права людини та гуманітарний стан народу України, у межах міжнародно визнаних кордонів та територіальних вод України .¹

Відповідно до Московського документа, Україна згодом обрала трьох осіб зі списку експертів² для участі в експертній місії. Цими трьома експертами є: пані Вероніка Билкова³ (Чехія), пані Лаура Гуерчіо⁴ (Італія) та пані Василка Санчин⁵ (Словенія).⁶ Експертну місію було офіційно створено 7 червня 2022 року.⁷

У своєму листі до Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) Україна зазначила, що була б вдячна, якби експертна місія “розглянула, розвинула та ґрунтувалася на висновках Звіту Московського механізму від 12 квітня 2022 року та з цією метою:

• розглянула вплив вторгнення Російської Федерації та актів війни, підтриманих Білоруссю, на права людини та гуманітарний стан народу України, у межах міжнародно визнаних кордонів та територіальних вод України;
• встановила факти та обставини, пов'язані з можливими порушеннями зобов'язань ОБСЄ та порушеннями міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права;
• встановила факти та обставини можливих випадків воєнних злочинів та злочинів проти людяності, у тому числі через навмисні та невибіркові напади на цивільне населення та цивільну інфраструктуру; і зібрала, консолідувала та проаналізувала цю інформацію з метою подання її відповідним механізмам притягнення до відповідальності, а також національним, регіональним чи міжнародним судам або трибуналам, які мають або можуть мати юрисдикцію в майбутньому;
• повідомила про всі звірства, скоєні збройними силами Росії в Україні, включаючи, але не обмежуючись, зловживання, порушення та злочини у місті Києві та Київській області (Буча, Ірпінь, Гостомель, Бородянка та інші населені пункти області), місті Маріуполі, Херсонській області, Донецькій області, Луганській області, Сумській області, Харківській області, Запорізькій області, Одеській області, Чернігівській області, Миколаївській області;
• взяла до уваги коментарі, надані українською стороною до Звіту від 12 квітня 2022 року;
• оприлюднила звіт про порушення міжнародного гуманітарного права та права прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні під час агресивної війни Росії проти України, який би відтворював структуру (сім основних розділів) звіту від 12 квітня 2022 року.

_Московський механізм_, створений Конференцією з людського виміру у 1991 році, уможливлює створення експертних місій для допомоги державам-учасницям у вирішенні певного питання чи проблеми, пов'язаної з людським виміром. Відповідно до пункту 8 Московського документа, “одна або більше держав-учасниць /.../ можуть звернутися до інституції ОБСЄ з проханням запитати іншу державу-учасницю, чи погодиться вона запросити експертну місію для розгляду конкретного, чітко визначеного питання на її території, що стосується людського виміру ОБСЄ . Якщо відповідна держава-учасниця погоджується запросити таку місію, вона обирає до трьох осіб зі списку експертів і негайно інформує ОБСЄ про створення місії. ОБСЄ повідомляє всі держави-учасниці, а також, за необхідності, надає відповідну підтримку такій місії.

Мета експертної місії полягає в тому, щоб “сприяти вирішенню певного питання чи проблеми, пов'язаної з людським виміром ⁸. Місія може “збирати інформацію, необхідну для виконання своїх завдань, і, за необхідності, використовувати свої добрі послуги та посередницькі послуги для сприяння діалогу та співпраці між зацікавленими сторонами ⁹. Запрошуюча держава зобов'язана повністю співпрацювати з експертною місією та сприяти її роботі. “Місія також може конфіденційно отримувати інформацію від будь-якої особи, групи чи організації щодо питань, які вона розглядає.  ¹⁰ Відповідно до пункту 7 Московського документа, експертна місія подає свої зауваження запрошуючій державі якомога швидше, бажано протягом трьох тижнів після її створення.

Поточна експертна місія є другою, створеною для розслідування ймовірних порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, скоєних на території України під час збройного конфлікту, спричиненого актом повномасштабної агресії, здійсненої Російською Федерацією проти України 24 лютого 2022 року. _Перша місія_ була створена 15 березня 2022 року. У своєму звіті, поданому 5 квітня 2022 року та оприлюдненому 13 квітня 2022 року¹¹, місія охопила період з 24 лютого по 1 квітня 2022 року. Вона дійшла таких висновків:

• Місія виявила чіткі моделі порушень міжнародного гуманітарного права (МГП) з боку російських сил. Порушення в основному стосувалися ведення бойових дій, поводження з жителями окупованих територій та поводження з військовополоненими. Місія дійшла висновку, що неможливо уявити, що така велика кількість цивільних осіб була б убита та поранена, і стільки цивільних об'єктів (включаючи лікарні, культурні цінності чи школи) було б пошкоджено чи зруйновано, якби Росія дотримувалася своїх зобов'язань з МГП щодо розрізнення, пропорційності та запобіжних заходів при веденні бойових дій в Україні. Деякі проблеми також були виявлені щодо практики України.
• Місія знайшла достовірні докази, які свідчать про те, що були скоєні порушення міжнародного права прав людини (МППЛ), включаючи найбільш фундаментальні права людини (право на життя, заборона катувань, право на безпеку), здебільшого в районах під ефективним контролем Росії. Крім того, спричиняючи високий рівень руйнувань та перешкоджаючи наданню життєво важливих послуг (освіта, охорона здоров'я), конфлікт вплинув на здійснення прав людини жителями України. Вразливі групи, такі як жінки, діти, особи похилого віку або особи з інвалідністю, особливо сильно постраждали, і конфлікт породив нові вразливі групи (біженці, внутрішньо переміщені особи).
• Місія виявила численні порушення МГП, які становлять воєнні злочини, якщо можна знайти відповідальних осіб. Ці порушення включали жорстоке поводження з військовополоненими, навмисне вбивство цивільних осіб, навмисні напади на цивільних осіб та цивільні об'єкти, включаючи школи, лікарні чи культурні цінності, або недотримання принципів розрізнення, пропорційності та запобіжних заходів.
• Місія також дійшла висновку, що деякі з порушень МППЛ, ймовірно, становлять злочини проти людяності. Вона знайшла достовірні докази, які свідчать про те, що принаймні деякі моделі насильницьких дій, які неодноразово документувалися під час конфлікту, наприклад цілеспрямовані вбивства, зґвалтування, викрадення або масові депортації цивільних осіб, кваліфікуються як широкомасштабний чи систематичний напад на цивільне населення.
• Місія визначила правові зобов'язання, що виникають у зв'язку з ймовірними порушеннями МГП та МППЛ та ймовірним скоєнням воєнних злочинів і злочинів проти людяності. До них належать зобов'язання розслідувати такі звинувачення, зобов'язання поважати та забезпечувати повагу до МГП, зобов'язання карати за воєнні злочини та злочини проти людяності та зобов'язання надавати відшкодування жертвам порушень МГП або МППЛ. Місія також надала огляд механізмів притягнення до відповідальності, які існують на глобальному, регіональному та національному рівнях, та розглянула пропозиції, спрямовані на створення нових механізмів цього типу (спеціальний трибунал для України, нова платформа підзвітності тощо).

Поточна експертна місія отримала завдання розглянути, розвинути та ґрунтуватися на висновках першого звіту. Відповідно до запиту, поданого запрошуючою державою, Україною, місія вирішила відтворити у цьому звіті структуру попереднього звіту з його сімома основними розділами. Місія взяла до уваги коментарі, зроблені Україною щодо першого звіту.